Дубровник, Венеція та Піза в близькому майбутньому можуть затонути?

Зростаючий рівень моря через танення льодовиків вже до 2100 року призведе до затоплення, повеней і ерозії прибережних районів Середземного моря, – до такого висновку прийшли вчені Кільського університету Німеччини. А це означає, що близько 50 знаменитих історичних об’єктів регіону виявляться затоплені вже в наступному столітті.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на dialogs.org.ua.

 Дубровник, Хорватія

Фото: Delo.ua

У список місць, яким загрожує зникнення, потрапили Венеція, Родос, історичний центр Пізи, туніська Медіна, Дубровник, Пафос, Біблос, старе місто Корфу, Сіракузи, Равенна і багато інших об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що знаходяться в прибережній зоні.

Підвищення рівня Світового океану відбувається через теплове розширення океанської води, а також в результаті танення полярних крижаних щитів в Антарктиді і Гренландії. За XX століття середній рівень піднявся на 17 см і продовжує рости. Швидкість зростання рівня Світового океану щорічно збільшується в середньому на 0,084 міліметра.

Відповідно до недавніх досліджень, з 1992 року Антарктида втратила більше 2,7 трильйона тонн льоду, що призвело до підняття рівня води майже на 8 міліметрів. В останні п’ять років середня швидкість танення в три рази вище, ніж за попередні два десятиліття (!).

Вчені б’ють на сполох, сподіваючись, що їх дослідження допоможе урядам середземноморських країн виробити стратегії щодо захисту унікальних пам’яток і можливого їх переміщення.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.