Спецпроект

Пам'ятник жертвам Голодомору відкрили в Кагарлицькому районі Київщини. ФОТО

19 жовтня 2018 року в селі Мирівка Кагарлицького району Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Масове захоронення на Кагарличчині дослідило комунальне підприємство Львівської облради "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті. Пошукові роботи розпочалися в листопаді 2016 року. У 2017 році Інститут ініціював зведення пам’ятного знаку на місці поховання, що підтримали депутати Кагарлицької районної ради і громадські активісти.

 Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Пам’ятник устаноили на місці старого цвинтаря, де, за свідченнями очевидців трагедії, було місце масового поховання померлих. На плитах, поряд з пам’ятним хрестом, викарбувано 192 прізвища.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Перед встановленням пам’ятника представники місцевої громади власними силами впорядкували та підготували територію .

У заході взяли участь представники влади, духовенства, місцеві жителі, громадські активісти, школярі, очевидці Голодомору 1932-1933 років, а також бандурист, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Панахиду за померлими від голоду односельцями та освячення меморіалу жертвам Голодомору провели священнослужителі на чолі з благочинним Кагарлицького району УПЦ КП Юрієм Королем.

Учасники на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів тих, хто став жертвами Голодомору, принесли квіти та колоски до пам’ятного знаку, запалили поминальні лампадки та хвилиною мовчання вшанували їхню пам’ять.

Нагадуємо, мер міста Сент-Пол у США проголосив  28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.