Спецпроект

Пам'ятник жертвам Голодомору відкрили в Кагарлицькому районі Київщини. ФОТО

19 жовтня 2018 року в селі Мирівка Кагарлицького району Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Масове захоронення на Кагарличчині дослідило комунальне підприємство Львівської облради "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті. Пошукові роботи розпочалися в листопаді 2016 року. У 2017 році Інститут ініціював зведення пам’ятного знаку на місці поховання, що підтримали депутати Кагарлицької районної ради і громадські активісти.

 Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Пам’ятник устаноили на місці старого цвинтаря, де, за свідченнями очевидців трагедії, було місце масового поховання померлих. На плитах, поряд з пам’ятним хрестом, викарбувано 192 прізвища.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Перед встановленням пам’ятника представники місцевої громади власними силами впорядкували та підготували територію .

У заході взяли участь представники влади, духовенства, місцеві жителі, громадські активісти, школярі, очевидці Голодомору 1932-1933 років, а також бандурист, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Панахиду за померлими від голоду односельцями та освячення меморіалу жертвам Голодомору провели священнослужителі на чолі з благочинним Кагарлицького району УПЦ КП Юрієм Королем.

Учасники на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів тих, хто став жертвами Голодомору, принесли квіти та колоски до пам’ятного знаку, запалили поминальні лампадки та хвилиною мовчання вшанували їхню пам’ять.

Нагадуємо, мер міста Сент-Пол у США проголосив  28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище