Спецпроект

Пам'ятник жертвам Голодомору відкрили в Кагарлицькому районі Київщини. ФОТО

19 жовтня 2018 року в селі Мирівка Кагарлицького району Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Масове захоронення на Кагарличчині дослідило комунальне підприємство Львівської облради "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті. Пошукові роботи розпочалися в листопаді 2016 року. У 2017 році Інститут ініціював зведення пам’ятного знаку на місці поховання, що підтримали депутати Кагарлицької районної ради і громадські активісти.

 Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Пам’ятник устаноили на місці старого цвинтаря, де, за свідченнями очевидців трагедії, було місце масового поховання померлих. На плитах, поряд з пам’ятним хрестом, викарбувано 192 прізвища.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Перед встановленням пам’ятника представники місцевої громади власними силами впорядкували та підготували територію .

У заході взяли участь представники влади, духовенства, місцеві жителі, громадські активісти, школярі, очевидці Голодомору 1932-1933 років, а також бандурист, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Панахиду за померлими від голоду односельцями та освячення меморіалу жертвам Голодомору провели священнослужителі на чолі з благочинним Кагарлицького району УПЦ КП Юрієм Королем.

Учасники на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів тих, хто став жертвами Голодомору, принесли квіти та колоски до пам’ятного знаку, запалили поминальні лампадки та хвилиною мовчання вшанували їхню пам’ять.

Нагадуємо, мер міста Сент-Пол у США проголосив  28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.