Перші відвідувачі побували у Свірзькому замкові. ФОТО

20 жовтня Свірзький замок офіційно відкрили для відвідувачів. До цього вільно можна було відвідувати тільки територію довкола замку.

Про це повідомляє "Твоє місто".

"Насправді, замок ніколи не був відкритий для відвідувачів. До 1939-го року тут проживали власники замку, а в радянський час тут відкрили школу трактористів, яка проіснувала недовго. Згодом у замку вирішили зробити готель для архітекторів, втім його так і не відкрили", – розповідає проектний директор громадської спілки "Культурний центр замок Свірж" Анастасія Камалдінова.

 
 

Замок відкрили виставкою "Замок Свірж. Генеза. Не всі історії замку". В перший день його відвідали більше сотні людей, серед яких більшість – дитячі екскурсійні групи.

"Національна спілка архітекторів вважає, що така споруда не має права занепадати і повинна бути відкритою для суспільства. Його руйнували татари, російські війська в Першій світовій, але він завжди відроджувався і ми не маємо права його втратити зараз", –додає Анастасія Камалдіна.

 
 

На перший етап відновлення Свірзького замку Український культурний Фонд виділив 500 тисяч гривень. У самому замку та на території довкола нього планують зробити соціальний та мистецький простір із розважальними, просвітніми та культурними закладами. Програму плану реконструкції та подальшого використання замку організатори представлять вже в листопаді.

"Сьогодні музейні експозиційні зали відживають. Сучасне суспільство все менше цікавиться класичними експонатами і вітринами. Нам потрібно буде поєднувати різні соціальні простори із мистецькими проектами. Тут будуть і кав’ярня і розважальні моменти і своєрідна платформа для митців та архітекторів. Можливо в замку буде бізнес-готель, але не більше, ніж на 20 місць. Втім, ми не плануємо осучаснювати замок, замінювати газони тощо. Це має бути мінімальне втручання і облагородження того, що ми маємо", –пояснює Анастасія Камалдіна.

 
 

Замок відкритий для відвідувачів із четверга до неділі, з 11 до 17-ї години. Відвідувати замок можна тільки екскурсійними групами. Організатори кажуть, що взимку графік відвідування, можливо, зміниться через відсутність опалення в замку та нестачу персоналу для догляду за ним. Однак із весни в замку знову планують розпочати активну діяльність і залучити меценатів та грантодавців.

Як повідомлялося, Петро Порошенко доручив Кабміну та КМДА невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності приміщеннями для експозицій і зберігання музейних предметів.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.