Перші відвідувачі побували у Свірзькому замкові. ФОТО

20 жовтня Свірзький замок офіційно відкрили для відвідувачів. До цього вільно можна було відвідувати тільки територію довкола замку.

Про це повідомляє "Твоє місто".

"Насправді, замок ніколи не був відкритий для відвідувачів. До 1939-го року тут проживали власники замку, а в радянський час тут відкрили школу трактористів, яка проіснувала недовго. Згодом у замку вирішили зробити готель для архітекторів, втім його так і не відкрили", – розповідає проектний директор громадської спілки "Культурний центр замок Свірж" Анастасія Камалдінова.

 
 

Замок відкрили виставкою "Замок Свірж. Генеза. Не всі історії замку". В перший день його відвідали більше сотні людей, серед яких більшість – дитячі екскурсійні групи.

"Національна спілка архітекторів вважає, що така споруда не має права занепадати і повинна бути відкритою для суспільства. Його руйнували татари, російські війська в Першій світовій, але він завжди відроджувався і ми не маємо права його втратити зараз", –додає Анастасія Камалдіна.

 
 

На перший етап відновлення Свірзького замку Український культурний Фонд виділив 500 тисяч гривень. У самому замку та на території довкола нього планують зробити соціальний та мистецький простір із розважальними, просвітніми та культурними закладами. Програму плану реконструкції та подальшого використання замку організатори представлять вже в листопаді.

"Сьогодні музейні експозиційні зали відживають. Сучасне суспільство все менше цікавиться класичними експонатами і вітринами. Нам потрібно буде поєднувати різні соціальні простори із мистецькими проектами. Тут будуть і кав’ярня і розважальні моменти і своєрідна платформа для митців та архітекторів. Можливо в замку буде бізнес-готель, але не більше, ніж на 20 місць. Втім, ми не плануємо осучаснювати замок, замінювати газони тощо. Це має бути мінімальне втручання і облагородження того, що ми маємо", –пояснює Анастасія Камалдіна.

 
 

Замок відкритий для відвідувачів із четверга до неділі, з 11 до 17-ї години. Відвідувати замок можна тільки екскурсійними групами. Організатори кажуть, що взимку графік відвідування, можливо, зміниться через відсутність опалення в замку та нестачу персоналу для догляду за ним. Однак із весни в замку знову планують розпочати активну діяльність і залучити меценатів та грантодавців.

Як повідомлялося, Петро Порошенко доручив Кабміну та КМДА невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності приміщеннями для експозицій і зберігання музейних предметів.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть