Мінкульт та Google співпрацюватимуть з цифровизації друкованої спадщини

Під час робочої зустрічі були розглянуті перспективи включення України в програму компанії Google по цифровізації друкованої спадщини у партнерстві з Міністерством культури.

Про це йдеться на сторінці КабМіну.

 

Міністр культури Євген Нищук провів зустріч з директором по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олегом Якимчуком. У зустрічі також взяли участь директор по взаємодії з органами державної влади CFC Consulting Олексій Сивак та проектні менеджери компанії.

Наразі компанія Google приділяє значну увагу використанню цифрових можливостей для збереження унікальних культурних та історичних пам’яток.

Однією із наймасштабніших в цьому напрямку є кампанія з безкоштовного оцифрування книжок, яка вже охопила десятки мільйонів найкращих літературних творів та унікальних старовинних видань, що зберігаються в провідних бібліотеках Європи та США.

У ході кампанії такі книги проходять процедуру сканування та переведення в електронний формат з подальшим розміщенням в Інтернеті.

"Проект з цифровізації книжок існує доволі давно і має чимало позитивних відгуків, ми хочемо запропонувати Україні долучитися до цієї програми. Компанія Google дуже зацікавлена у співпраці з Україною і Міністерством культури, зокрема.

Адже саме у партнерстві з Мінкультури у нас народжуються такі чудові соціально-культурні проекти, як "Автентична Україна", що включає віртуалізацію дерев'яних церков ЮНЕСКО та музеїв просто неба та віртуальний 3D-тур українськими оперними театрами", - зазначив директор по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олег Якимчук.

За словами представників CFC Consulting, реалізацію цього проекту планують здійснити впродовж півтора-двох років, що дозволить відкрити багату українську літературу світові.

"Ми як державний орган, що забезпечує формування державної політики у сфері книговидавництва та бібліотечної справи, надзвичайно зацікавлені у реалізації подібних проектів.

Звичайно, він ще потребує певних технічних доопрацювань, зокрема, узгодження з вже діючою програмою Українського інституту книги "Цифрова бібліотека", проте це надзвичайна нагода для України – показати світові величне культурне надбання нашого народу за допомогою сучасних технологій", - наголосив Міністр культури України Євген Нищук.

Нагадуємо, що Україна здобула першість у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.