Мінкульт та Google співпрацюватимуть з цифровизації друкованої спадщини

Під час робочої зустрічі були розглянуті перспективи включення України в програму компанії Google по цифровізації друкованої спадщини у партнерстві з Міністерством культури.

Про це йдеться на сторінці КабМіну.

 

Міністр культури Євген Нищук провів зустріч з директором по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олегом Якимчуком. У зустрічі також взяли участь директор по взаємодії з органами державної влади CFC Consulting Олексій Сивак та проектні менеджери компанії.

Наразі компанія Google приділяє значну увагу використанню цифрових можливостей для збереження унікальних культурних та історичних пам’яток.

Однією із наймасштабніших в цьому напрямку є кампанія з безкоштовного оцифрування книжок, яка вже охопила десятки мільйонів найкращих літературних творів та унікальних старовинних видань, що зберігаються в провідних бібліотеках Європи та США.

У ході кампанії такі книги проходять процедуру сканування та переведення в електронний формат з подальшим розміщенням в Інтернеті.

"Проект з цифровізації книжок існує доволі давно і має чимало позитивних відгуків, ми хочемо запропонувати Україні долучитися до цієї програми. Компанія Google дуже зацікавлена у співпраці з Україною і Міністерством культури, зокрема.

Адже саме у партнерстві з Мінкультури у нас народжуються такі чудові соціально-культурні проекти, як "Автентична Україна", що включає віртуалізацію дерев'яних церков ЮНЕСКО та музеїв просто неба та віртуальний 3D-тур українськими оперними театрами", - зазначив директор по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олег Якимчук.

За словами представників CFC Consulting, реалізацію цього проекту планують здійснити впродовж півтора-двох років, що дозволить відкрити багату українську літературу світові.

"Ми як державний орган, що забезпечує формування державної політики у сфері книговидавництва та бібліотечної справи, надзвичайно зацікавлені у реалізації подібних проектів.

Звичайно, він ще потребує певних технічних доопрацювань, зокрема, узгодження з вже діючою програмою Українського інституту книги "Цифрова бібліотека", проте це надзвичайна нагода для України – показати світові величне культурне надбання нашого народу за допомогою сучасних технологій", - наголосив Міністр культури України Євген Нищук.

Нагадуємо, що Україна здобула першість у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.