Державна архівна служба України отримала нове приміщення

Вперше за часів незалежності України Державній архівній службі України для розміщення архівних установ сфери управління Укрдержархіву надано приміщення, розташоване за адресою м. Київ, вулиця Лук’янівська, 77, загальною площею близько 1300 кв. м.

Про це йдеться у повідомленні ДАСУ.

 

Нове приміщення має великі аудиторії, зали для проведення круглих столів та конференцій, що сподіваємось, сприятиме активізації науково-дослідної та освітньої роботи УНДІАСД, розширенню зв'язків інституту з українськими та іноземними науковими установами та громадськими організаціями, що співпрацюють в архівній сфері або зацікавлені у розвитку співпраці в цьому напрямку.

У перспективі, після необхідного переоснащення, до цієї просторої будівлі планується перемістити також один з дев'яти центральних державних архівів України.

Зазначене приміщення передано зі сфери управління Національного агентства України з питань державної служби з балансу Української школи урядування до сфери управління Державної архівної служби України на баланс Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Відповідно до спільного наказу Укрдержархіву та НАДС України передача державного майна відбудеться у місячний строк.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.