На Львівщині відкрили меморіальну дошку воїнам УГА

У неділю, 28 жовтня, у с. Ступниця Дрогобицького району освятили меморіальну дошку на могилі загиблих воїнів національно-визвольної боротьби.

Про це повідомляє Гал-Інфо з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Фото: ЛОДА

 

На старому кладовищі зібралися мешканці села представники влади й громадськості. Панахиду, молитву за героїв, що загинули за волю України та чин освячення провів місцевий парох о. Станіслав.

Опісля учні місцевої школи поклали квіти до пам’ятного знаку. Також відбулось громадське віче.

Зазначимо, становлення таблиць відбувається у межах проекту "Відновлені імена Героїв".

На Дрогобиччині такі таблиці 1 листопада відкриють також у селах Опарі, Рихтичі, Старе Село, Долішній Лужок, смт. Підбуж, де, за даними обласного архіву, є поховання бійців УГА.

Нагадуємо, що у вересні відновлений пам'ятник стрільцям УГА відкрили в Чехії.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.