Посібник «Архіви КҐБ для медіа» презентували у Львові

У книжці розповідається, з чого потрібно розпочинати архівний пошук, як читати документи Комітету державної безпеки часів СРСР, зокрема різновиди справ, типові фальсифікації, як архівні документи можуть долати «фейки», дезінформацію та пропаганду.

Центр досліджень визвольного руху презентував посібник "Архіви КҐБ для медіа" у Львові в музеї "Тюрма на Лонцького" - повідомляє Радіо Свобода.

 

"Ми вирішили полегшити роботу і собі, і журналістам, щоб підготувати такий посібник, щоб вони могли розуміти, що зберігається в архівах, що правда, а що, можливо, якась напівправда, чи створювалось чекістами, щоб спровокувати якісь дії, чи сфальсифікувати якісь моменти в українській історії.

Часто інформацію і документи використовують у гібридній війні, яку веде Росія проти України, а це дублювання, продовження міфів і стереотипів із часів СРСР", – каже директор Архіву Служби безпеки України Андрій Когут.

Автори книжки радять, що архівно-слідчі справи потрібно читати критично, адже в них є навмисні перекручування, бо рукописний і машинописний варіанти протоколу допиту іноді суттєво різняться між собою змістом, протоколи можуть бути по-різному датовані.

 Руслан Забілий - консультант видання, Володимир Бірчак та Андрій Когут - співавтори

Фото: ЦДВР

"Архіви КГБ у регіонах і Києві зберігають багато інформації. Це відомості від звичайної родинної історії до даних про героїв, праведників, вбивць. Є багато вигадок і перекручувань, бо це інформація, яку збирала радянська спецслужба, у 95% вона збирала цю інформацію, щоб комусь зашкодити, когось засудити, розстріляти.

Будь-яка інтимна інформація про людей проходила через сито спецслужб і видавалася у деформованому вигляді, і це важливо розуміти", – наголосив співавтор книжки, історик Володимир Бірчак.

 Фото: ЦДВР

За його словами, "було, що родичі розчаровувались, коли прочитали слідчу справу на дідуся і виявляли неприємні речі".

"Можливо, так подали чекісти, а можливо, він таким і виявився. Некритичний підхід до документів, коли дослідники беруть лише слідчу справу і видають це як факт", – каже Бірчак.

 Фото: ЦДВР

Як зазналили автори, в архіві СБУ є документи радянських спецслужб, які в Росії вважаються державною таємницею. Ці справи відкривають і виставляють у вільний доступ в інтернеті.

Посібник виданий у межах проекту "Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа" завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні, програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах "Право на правду".

Про те як прочитувати та працювати з історичними документами комуністичних спецслужб можна ознайомитися у посібнику "Архіви КҐБ для медіа".

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.