"Назустріч свободі!". До Дня гідності та свободи відкрилася виставка в Будинку профспілок. ФОТО

21 листопада Національний музей Революції гідності відкрив Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану в Будинку профспілок.

Про це повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на "Радіо Свобода".

Перша виставка в ньому називається "Назустріч свободі!" й розповідає про події Євромайдану. Експозиція розміщена на двох поверхах. Загальна площа інфоцентру – близько 120 квадратних метрів.

 
 

Завдяки мультимедійним засобам відвідувачі цілковито поринуть в атмосферу подій революції, зокрема через оповіді її учасників.

Окрім тимчасової експозиції, в інфоцентрі облаштовано зону відпочинку. Кожен може більше дізнатися про екскурсійний маршрут "Місця Революції Гідності" і про діяльність музею загалом.

 
 

Простір буде інтерактивним: відвідувачі не просто ставатимуть спостерігачами, а й долучаться до створення нових сенсів експозиції. Так, наприклад, на другому поверсі одна зі стін відтворюватиме стіну з дерев’яних брусків, на яких майданівці писали назви населених пунктів, звідки були родом. Кожен охочий зможе залишити тут напис.

 
 

Наразі у музеї відкрито одну залу.

21 листопада в Україні відзначають День гідості та свободи. 2018 року виповнюється 5 років від початку протестів за євроінтеграцію та проти режиму президента Януковича. 

Читайте також:

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".