"Назустріч свободі!". До Дня гідності та свободи відкрилася виставка в Будинку профспілок. ФОТО

21 листопада Національний музей Революції гідності відкрив Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану в Будинку профспілок.

Про це повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на "Радіо Свобода".

Перша виставка в ньому називається "Назустріч свободі!" й розповідає про події Євромайдану. Експозиція розміщена на двох поверхах. Загальна площа інфоцентру – близько 120 квадратних метрів.

 
 

Завдяки мультимедійним засобам відвідувачі цілковито поринуть в атмосферу подій революції, зокрема через оповіді її учасників.

Окрім тимчасової експозиції, в інфоцентрі облаштовано зону відпочинку. Кожен може більше дізнатися про екскурсійний маршрут "Місця Революції Гідності" і про діяльність музею загалом.

 
 

Простір буде інтерактивним: відвідувачі не просто ставатимуть спостерігачами, а й долучаться до створення нових сенсів експозиції. Так, наприклад, на другому поверсі одна зі стін відтворюватиме стіну з дерев’яних брусків, на яких майданівці писали назви населених пунктів, звідки були родом. Кожен охочий зможе залишити тут напис.

 
 

Наразі у музеї відкрито одну залу.

21 листопада в Україні відзначають День гідості та свободи. 2018 року виповнюється 5 років від початку протестів за євроінтеграцію та проти режиму президента Януковича. 

Читайте також:

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.