Історичний музей у Дніпрі отримав нового директора зі скандалом

Директором історичного музею імені Дмитра Яворницького у Дніпрі обрали власницю ресторану "Гуляй-Поле" Юлію Пісчанську.

Про це повідомляє "Новинарня" з посиланням на "Дніпроград".

"Керуючись нормами Закону України "Про культуру" конкурсною комісією було прийнято рішення визнати переможцем конкурсного добору на посаду директора комунального закладу культури "Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького" Дніпропетровської обласної ради" Пісчанську Юлію Вікторівну", — йдеться в оголошені.

 Юлія Пісчанська. Фото: litsa.com.ua

Відомо, що Юлія Пісчанська надала документи, в яких були зазначені неправдиві дані.

Зокрема, в автобіографії Пісчанська вказала, що з 2011 року і по теперішній час працює продюсером в ТОВ "Горизонт-Фільм". Водночас, за даними відкритих реєстрів, ТОВ "Горизонт-Фільм" було зареєстроване в Ялті лише у 2012 році.

 Фото: dniprograd.org

Окрім цього, під час голосування комісія закрила вказала на двері присутнім представникам ЗМІ та громадськості.

  Фото: dniprograd.org

Водночас заступник голови облради Валерій Безус зауважив, що конкурс на посаду директора Історичного музею викриває масштабну проблему, яка часто є коренем багатьох інших проблемЗокрема, він пише, що в Україні не треба бути професіоналом — треба бути лише "успішним".

"Що таке "успішність" в Україні сьогодні? Це — типовий совок періоду занепаду — гроші та зв’язки. Й назвіть гроші — це теж по совковому вторинно. Треба бути "своїм" для тих хто при владі. А коли в тебе вже є гроші та зв’язки — це не така вже велика проблема за будь якої влади", — зауважує Безус.

Наразі голова облради Гліб Пригунов видав розпорядження, в якому йдеться про звільнення нинішньої директорки музею, досвідченої Надії Капустіної та призначення на посаду Юлії Пісчанської як виконувача обов'язків. Це розпорядження має затвердити депутатський корпус під час сесії обласної ради й укласти з новою директоркою контракт.

Рішення про затвердження Пісчанської обурило багатьох представників громадськості. Зокрема, емоційну заяву опублікувала на своєму сайті  редакція журналу "Музеї України":

"Є підозра, що з приходом "нового менеджменту" в Національний музей, що зберігає безцінні скарби козацької доби та символічні експонати української нації, будуть розграбовані, підмінені чи пошкоджені унікальні музейні фонди. А це вже нахабний виклик Національній безпеці України, країни, що веде виснажливу війну на Сході, має окупований Крим.

Тому журналісти, спільно з кількома Народними депутатами України, готують звернення до РНБО і керівників СБУ. Зрозуміло, сподіваємося на увагу фіскальних органів до "неймовірних економічних" сімейних досягнень родини "нового дирехтора"…Звернення Президенту України і депутатам Дніпропетровської обласної Ради вже направлено".

Нагадаємо, 21 листопада Національний музей Революції гідності відкрив Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану в Будинку профспілок.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.