У Києві на арці Дружби народів з'явилася "тріщина". ФОТО

На арці Дружби народів у Києві активісти намалювали тріщину в знак солідарності з тими українцями, які перебувають в російських в'язницях.

Цей проект реалізували кілька громадських організацій – повідомляє ВВС. Україна.

 Фото: Катерина Бутко

За інформацією однієї з активісток Олександри Матвійчук, тріщину намалювали саме в День пам'яті жертв Голодомору, що дуже символічно.

"Зауважимо, що ми жодним чином не ставимо під сумнів культурну та історичну цінність пам'ятки арка Дружби народів і відкидаємо, будь-які можливі спекуляції з цього приводу", - вказують активісти.

 Фото: Катерина Бутко

За словами Олександри, всі дозволи на дану акцію вони отримали.

"У зв'язку з триваючою війною на сході України, окупацією Криму, незаконним утримуванням українських громадян з політичних мотивів Росією, ми виступаємо з цією заявою, підписуючи її "тріщиною дружби" на символічній пам'ятці – арці Дружби народів".

 Фото: Катерина Бутко

Читайте також:

Кропивницька область — так, Січеславська — ні. Результати голосування у Верховній Раді

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.