В Китаї знайшли мініатюрну теракотову армію

Вона складається з фігурок піхотинців, кінних солдатів, колісниць і сторожових веж, які висотою не перевищують півтора метра.

Як повідомляє Громадське, археологи припускають, що армію зробили для принца Лю Хуна, сина одного з імператорів династії Хань, який помер в 110 році до Р.Х.

 Фото: CHINESE CULTURAL RELICS

Поруч зі стародавньою столицею династії Ци — містом Лінцзи на сході Китаю, археологи виявили кар’єр, в якому знаходилася мініатюрна теракотова армія, ймовірно, створена понад 2100 років тому.

Дослідники нарахували більше ніж 300 фігурок піхотинців від 21 до 31 сантиметри заввишки. Також в ямі були статуетки кінних воїнів, колісниць і навіть моделі сторожових веж, висотою близько 140 сантиметрів. В південному куті збереглася теракотова модель павільйону з фігурками музикантів в ньому.

Археологи припустили, що армія могла "захищати" в потойбічному світі когось із представників еліти: правителя, чиновника високого рангу або принца.

Оскільки в місті Лінцзи знаходилася резиденція принца Лю Хуна, вчені припустили, що, ймовірно, армію створили аби супроводжувати в інший світ саме його.

На думку дослідників, поруч з кар’єром мала знаходитися могила принца або іншого представника еліти, для якого створювали теракотову армію, але її імовірно знищили.

Водночас літні місцеві жителі повідомляли, що поруч з кар’єром, ще в середині XX століття знаходився курган висотою близько чотирьох метрів. Але в 1960-1970-і роки під час будівництва залізниці його зрівняли з землею. Повідомлення місцевих жителів підтверджує також аерофотографування 1938 року, яке проводилося під час війни Китаю і Японії.

Довідково. Вперше теракотову армію створили для гробниці першого імператора династії Цинь, Цинь Шихуанді, який об’єднав під своєю владою сім держав Внутрішнього Китаю і добудував Велику стіну.

 Фото: JMHULLOT/WIKIMEDIA COMMONS

У неї входило щонайменше вісім тисяч статуй піших воїнів в людський зріст в повному озброєнні, коні, вершники та бойові колісниці. За свідченням історика Сими Цяня (145-90 роки до нашої ери), будівництво гробниці імператора тривало понад 30 років і в ньому було залучити понад 700 тисяч робітників.

Читайте також:

У Помпеях знайшли еротичну фреску з ілюстрацією античного міфу. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.