Археологи розповіли про знайдені поховання XI століття на Київщині

Виявлення на Пороссі поховання балтійських племен доби Київської Русі є знахідкою світового рівня і свідчить про ненасильницьке переселення цих народів на давньоруські землі.

Про це на І Всеукраїнському археологічному з’їзді у Ніжині повідомив директор Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Віктор Чабай, передає Гал-Інфо із посиланням на Укрінформ.

 Фото: Інститут археології НАНУ

"Наші колеги, які працюють у напрямку середньовічної археології, знайшли балтський могильник на річці Рось. Це знахідка дійсно світового рівня, оскільки засвідчує ненасильницьке переселення Ярославом Мудрим балтських племен на річку Рось для охорони південних рубежів Київської Русі, бо в похованнях виявлено багато цінних речей заможних людей", - розповів учений.

 Фото: Інститут археології НАНУ

Науковий співробітник Інститут археології В’ячеслав Баранов, який безпосередньо займався цим дослідженням, вважає, що виявлення балтського некрополя – найвизначніше за останні 20 років відкриття давньоруської археології, яке вписує нову сторінку в історію України, Латвії та Литви. Адже те, що в Київську Русь переселяли балтів, у літописах не висвітлювалось.

Проведені дослідження дозволили науковцям зробити висновок, що переселення князем Ярославом Мудрим якоїсь кількості західнобалтських племен відбулося в 30-х роках ХІ сторіччя.

Оселив він їх на території сучасного Рокитнянського району Київської області і доручив охороняти й захищати південні рубежі держави від кочівників.

 Фото: Інститут археології НАНУ

За словами Баранова, розкопки балтського некрополя проводилися в 2017-2018 роках. Були знайдені речі, притаманні виключно західним балтам: багато зброї (сокири, списи), прикраси тощо.

"Ця знахідка змінює уявлення про історичні процеси, які відбувалися в Пороссі, на кордоні давньоруської держави, який за часів Ярослава Мудрого проходив територіями сучасних Рокитнянського та Білоцерківського районів Київщини", - зазначив Баранов.

 Фото: Інститут археології НАНУ

Перший Всеукраїнський з’їзд проходив 23-25 листопада у місті Ніжині Чернігівської області. Він зібрав понад 200 дослідників з різних регіонів України та з-за кордону. Востаннє до цього з’їзд археологів на території України проводився в Чернігові у 1908 році.

Нагадуємо, що у Китаї знайшли мініатюрну теракотову армію.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.