АНОНС: Презентація проекту "МАПА. Інтерактивний атлас України" від Гарвардського університету

6 листопада факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на презентацію унікального проекту Гарвардського університету: "Переосмислюючи історію і сучасність України: МАПА. Інтерактивний атлас України".

Семінар має на меті пояснити, що "всередині МАПИ" і, як з нею працювати. Основний фокус робитиметься на підрозділі "Сучасний атлас", частиною якого є новий проект "Ідентичність і пам'ять". 

МАПА: Цифровий Атлас України – це інтерактивний проект Українського наукового інституту Гарвардського університету. У ньому використано останні інновації інформаційних технологій для вивчення ключових питань української історії та сучасної соціальної і політичної географії.

 

Це – відкрита інтерактивна інтернет-платформа, що дозволяє здійснювати порівняльний міжрегіональний аналіз ідентичностей, мовних преференцій та практик, а також проявів історичної пам’яті в сучасній Україні на підставі найновіших соціологічних даних.

Це інструмент, доступний усім (науковцям, журналістам, аналітикам), хто зацікавлений у дослідженні України, а також багате джерело для різноманітних даних та візуалізацій. 

Найвідоміші дослідження, що відбувалися в рамках проекту МАПА:

1) Великий Голод (карта Голодомору, що фіксує смертність у різних районах УРСР та дає можливість брати до уваги чинники, що зумовлювали ті чи інші її показники. У ЗМІ нерідко зазначається, що це дослідження наводить науково й статистично обґрунтовані свідчення штучного характеру голоду 1932-1933 років).

2) Генеалогія Русі (інтерактивна карта, що демонструє мережу генеалогічних зв'язків між родами правителів Київської Русі та тогочасною елітою інших країн середньовічної Європи).

3) Революція Гідності (карта, що дозволяє фіксувати й аналізувати регіональну специфіку різних частин сучасної України після подій Євромайдану з огляду на такі критерії як мова, ідентичність, ставлення до історії, політична поведінка та інше).

4) Україна та Росія: разом чи окремо? (дослідження, котре узагальнює та наносить на карту результати соціологічних опитувань, що стосуються відносин між Україною та Російською Федерацією).

Про сам проект і про те, як користуватися його здобутками розповість Вікторія Середа – соціолог, доцент Українського католицького університету, котра працювала в проекті МАПА.

6 листопада, вівторок, 12.00

Місце: факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Академіка Глушкова, 4д, ауд. 504).

Організатор: факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка. 

Вхід вільний.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.