АНОНС: Презентація проекту "МАПА. Інтерактивний атлас України" від Гарвардського університету

6 листопада факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на презентацію унікального проекту Гарвардського університету: "Переосмислюючи історію і сучасність України: МАПА. Інтерактивний атлас України".

Семінар має на меті пояснити, що "всередині МАПИ" і, як з нею працювати. Основний фокус робитиметься на підрозділі "Сучасний атлас", частиною якого є новий проект "Ідентичність і пам'ять". 

МАПА: Цифровий Атлас України – це інтерактивний проект Українського наукового інституту Гарвардського університету. У ньому використано останні інновації інформаційних технологій для вивчення ключових питань української історії та сучасної соціальної і політичної географії.

 

Це – відкрита інтерактивна інтернет-платформа, що дозволяє здійснювати порівняльний міжрегіональний аналіз ідентичностей, мовних преференцій та практик, а також проявів історичної пам’яті в сучасній Україні на підставі найновіших соціологічних даних.

Це інструмент, доступний усім (науковцям, журналістам, аналітикам), хто зацікавлений у дослідженні України, а також багате джерело для різноманітних даних та візуалізацій. 

Найвідоміші дослідження, що відбувалися в рамках проекту МАПА:

1) Великий Голод (карта Голодомору, що фіксує смертність у різних районах УРСР та дає можливість брати до уваги чинники, що зумовлювали ті чи інші її показники. У ЗМІ нерідко зазначається, що це дослідження наводить науково й статистично обґрунтовані свідчення штучного характеру голоду 1932-1933 років).

2) Генеалогія Русі (інтерактивна карта, що демонструє мережу генеалогічних зв'язків між родами правителів Київської Русі та тогочасною елітою інших країн середньовічної Європи).

3) Революція Гідності (карта, що дозволяє фіксувати й аналізувати регіональну специфіку різних частин сучасної України після подій Євромайдану з огляду на такі критерії як мова, ідентичність, ставлення до історії, політична поведінка та інше).

4) Україна та Росія: разом чи окремо? (дослідження, котре узагальнює та наносить на карту результати соціологічних опитувань, що стосуються відносин між Україною та Російською Федерацією).

Про сам проект і про те, як користуватися його здобутками розповість Вікторія Середа – соціолог, доцент Українського католицького університету, котра працювала в проекті МАПА.

6 листопада, вівторок, 12.00

Місце: факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Академіка Глушкова, 4д, ауд. 504).

Організатор: факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка. 

Вхід вільний.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».