АНОНС: Презентація проекту "МАПА. Інтерактивний атлас України" від Гарвардського університету

6 листопада факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на презентацію унікального проекту Гарвардського університету: "Переосмислюючи історію і сучасність України: МАПА. Інтерактивний атлас України".

Семінар має на меті пояснити, що "всередині МАПИ" і, як з нею працювати. Основний фокус робитиметься на підрозділі "Сучасний атлас", частиною якого є новий проект "Ідентичність і пам'ять". 

МАПА: Цифровий Атлас України – це інтерактивний проект Українського наукового інституту Гарвардського університету. У ньому використано останні інновації інформаційних технологій для вивчення ключових питань української історії та сучасної соціальної і політичної географії.

 

Це – відкрита інтерактивна інтернет-платформа, що дозволяє здійснювати порівняльний міжрегіональний аналіз ідентичностей, мовних преференцій та практик, а також проявів історичної пам’яті в сучасній Україні на підставі найновіших соціологічних даних.

Це інструмент, доступний усім (науковцям, журналістам, аналітикам), хто зацікавлений у дослідженні України, а також багате джерело для різноманітних даних та візуалізацій. 

Найвідоміші дослідження, що відбувалися в рамках проекту МАПА:

1) Великий Голод (карта Голодомору, що фіксує смертність у різних районах УРСР та дає можливість брати до уваги чинники, що зумовлювали ті чи інші її показники. У ЗМІ нерідко зазначається, що це дослідження наводить науково й статистично обґрунтовані свідчення штучного характеру голоду 1932-1933 років).

2) Генеалогія Русі (інтерактивна карта, що демонструє мережу генеалогічних зв'язків між родами правителів Київської Русі та тогочасною елітою інших країн середньовічної Європи).

3) Революція Гідності (карта, що дозволяє фіксувати й аналізувати регіональну специфіку різних частин сучасної України після подій Євромайдану з огляду на такі критерії як мова, ідентичність, ставлення до історії, політична поведінка та інше).

4) Україна та Росія: разом чи окремо? (дослідження, котре узагальнює та наносить на карту результати соціологічних опитувань, що стосуються відносин між Україною та Російською Федерацією).

Про сам проект і про те, як користуватися його здобутками розповість Вікторія Середа – соціолог, доцент Українського католицького університету, котра працювала в проекті МАПА.

6 листопада, вівторок, 12.00

Місце: факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Академіка Глушкова, 4д, ауд. 504).

Організатор: факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка. 

Вхід вільний.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!