У Раді відкрили виставку про польського автора відомого епосу про Гуцульщину. ФОТО

У вівторок, 6 листопада, голова Комітету з питань культури і духовності, Верховної Ради України Микола Княжицький відкрив українську версію виставки "Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888—1971)" про польського філософа, який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину.

Про це повідомляє Еспресо.TV.

"Для нас дуже важливо  відкривати спільно з представниками польського Сейму виставку про польського філософа,  який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину", — наголосив депутат.

Виставку присвячено Станіславу Вінцензу — філософу польського походження, праведнику світу, автору книги "На високій полонині" — єдиного українського епосу про гуцулів.  

 

"У цьому творі вперше зібрані усі легенди, міфи і перекази історії Гуцульщини. Ніхто так не описав Гуцульщину як Вінценз. І коли він тікав у 1940 році через гори від радянської окупації — єдине, що він взяв з собою - це рукопис про життя гуцулів, який він продовжив писати вже в еміграції. І нам дуже приємно відкривати цю виставку сьогодні спільно з представниками польського Сейму, членами групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща", — сказав голова Комітету з питань культури і духовності. 

 Фото: espreso.tv

У свою чергу, автор виставки "Діалог про долю і душу" — літературознавець, викладач Інституту польської філологїі Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший, повідомив, що в Польщі вперше її було презентовано в 2014 році.

Експозиція являє собою біографічну розповідь про Станіслава Вінценза на тлі краєвидів Гуцульщини. Виставку "Діалог про долю і душу" створено на основі документів та фотографій з сімейних архівів родин Вінценза та італійського фотографа Лідіо Чипріані, фондів Національної бібліотеки імені Оссолінських, Етнографічного музею в Кракові, Державного етнографічного музею у Варшаві, польського музею у Рапперсвілі (Швейцарія), Асоціації "Літературний інститут Культура в Ле-Меній-ле-Руа" (Франція) та Польської бібліотеки в Лондоні. 

 Фото: FB Микола Княжицький

"Вінценз був закоханий у Гуцульщину і вважав людей, які мешкають тут, людьми приреченими на свободу. В незалежності від їхньої національності, він всіх називав побратимами", — сказав Ян Анджей Хороший.

Після презентації у Верховній Раді України, виставка подорожуватиме Україною від Києва аж до села Криворівня Верховинського району в Івано-Франківській області — гуцульської столиці України. Саме Гуцульщині присвячено твір "На високій полонині". У Криворівні вона експонуватиметься на постійній основі. 

 Фото: Емілія Ясюк
 Фото: Емілія Ясюк

Виставка про Вінценза стане першою "цеглинкою" у створенні Центру міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза — культурної інституції ХХІ сторіччя, яка відкриє двері першим відвідувачам у Криворівні у 2020 році.

На заході також були присутні надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, віце-маршалок Сейму Республіки Польща, голова польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Беата Мазурек, а також інші члени польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща, які з офіційним візитом перебувають в українському парламенті.

З українського боку захід організований ГО "Всеукраїнський демократичний форум" за сприяння Комітету з питань культури і духовності. З польського —  Інститутом польської філологїі Вроцлавського університету.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.