У Раді відкрили виставку про польського автора відомого епосу про Гуцульщину. ФОТО

У вівторок, 6 листопада, голова Комітету з питань культури і духовності, Верховної Ради України Микола Княжицький відкрив українську версію виставки "Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888—1971)" про польського філософа, який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину.

Про це повідомляє Еспресо.TV.

"Для нас дуже важливо  відкривати спільно з представниками польського Сейму виставку про польського філософа,  який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину", — наголосив депутат.

Виставку присвячено Станіславу Вінцензу — філософу польського походження, праведнику світу, автору книги "На високій полонині" — єдиного українського епосу про гуцулів.  

 

"У цьому творі вперше зібрані усі легенди, міфи і перекази історії Гуцульщини. Ніхто так не описав Гуцульщину як Вінценз. І коли він тікав у 1940 році через гори від радянської окупації — єдине, що він взяв з собою - це рукопис про життя гуцулів, який він продовжив писати вже в еміграції. І нам дуже приємно відкривати цю виставку сьогодні спільно з представниками польського Сейму, членами групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща", — сказав голова Комітету з питань культури і духовності. 

 Фото: espreso.tv

У свою чергу, автор виставки "Діалог про долю і душу" — літературознавець, викладач Інституту польської філологїі Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший, повідомив, що в Польщі вперше її було презентовано в 2014 році.

Експозиція являє собою біографічну розповідь про Станіслава Вінценза на тлі краєвидів Гуцульщини. Виставку "Діалог про долю і душу" створено на основі документів та фотографій з сімейних архівів родин Вінценза та італійського фотографа Лідіо Чипріані, фондів Національної бібліотеки імені Оссолінських, Етнографічного музею в Кракові, Державного етнографічного музею у Варшаві, польського музею у Рапперсвілі (Швейцарія), Асоціації "Літературний інститут Культура в Ле-Меній-ле-Руа" (Франція) та Польської бібліотеки в Лондоні. 

 Фото: FB Микола Княжицький

"Вінценз був закоханий у Гуцульщину і вважав людей, які мешкають тут, людьми приреченими на свободу. В незалежності від їхньої національності, він всіх називав побратимами", — сказав Ян Анджей Хороший.

Після презентації у Верховній Раді України, виставка подорожуватиме Україною від Києва аж до села Криворівня Верховинського району в Івано-Франківській області — гуцульської столиці України. Саме Гуцульщині присвячено твір "На високій полонині". У Криворівні вона експонуватиметься на постійній основі. 

 Фото: Емілія Ясюк
 Фото: Емілія Ясюк

Виставка про Вінценза стане першою "цеглинкою" у створенні Центру міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза — культурної інституції ХХІ сторіччя, яка відкриє двері першим відвідувачам у Криворівні у 2020 році.

На заході також були присутні надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, віце-маршалок Сейму Республіки Польща, голова польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Беата Мазурек, а також інші члени польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща, які з офіційним візитом перебувають в українському парламенті.

З українського боку захід організований ГО "Всеукраїнський демократичний форум" за сприяння Комітету з питань культури і духовності. З польського —  Інститутом польської філологїі Вроцлавського університету.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.