У Раді відкрили виставку про польського автора відомого епосу про Гуцульщину. ФОТО

У вівторок, 6 листопада, голова Комітету з питань культури і духовності, Верховної Ради України Микола Княжицький відкрив українську версію виставки "Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888—1971)" про польського філософа, який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину.

Про це повідомляє Еспресо.TV.

"Для нас дуже важливо  відкривати спільно з представниками польського Сейму виставку про польського філософа,  який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину", — наголосив депутат.

Виставку присвячено Станіславу Вінцензу — філософу польського походження, праведнику світу, автору книги "На високій полонині" — єдиного українського епосу про гуцулів.  

 

"У цьому творі вперше зібрані усі легенди, міфи і перекази історії Гуцульщини. Ніхто так не описав Гуцульщину як Вінценз. І коли він тікав у 1940 році через гори від радянської окупації — єдине, що він взяв з собою - це рукопис про життя гуцулів, який він продовжив писати вже в еміграції. І нам дуже приємно відкривати цю виставку сьогодні спільно з представниками польського Сейму, членами групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща", — сказав голова Комітету з питань культури і духовності. 

 Фото: espreso.tv

У свою чергу, автор виставки "Діалог про долю і душу" — літературознавець, викладач Інституту польської філологїі Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший, повідомив, що в Польщі вперше її було презентовано в 2014 році.

Експозиція являє собою біографічну розповідь про Станіслава Вінценза на тлі краєвидів Гуцульщини. Виставку "Діалог про долю і душу" створено на основі документів та фотографій з сімейних архівів родин Вінценза та італійського фотографа Лідіо Чипріані, фондів Національної бібліотеки імені Оссолінських, Етнографічного музею в Кракові, Державного етнографічного музею у Варшаві, польського музею у Рапперсвілі (Швейцарія), Асоціації "Літературний інститут Культура в Ле-Меній-ле-Руа" (Франція) та Польської бібліотеки в Лондоні. 

 Фото: FB Микола Княжицький

"Вінценз був закоханий у Гуцульщину і вважав людей, які мешкають тут, людьми приреченими на свободу. В незалежності від їхньої національності, він всіх називав побратимами", — сказав Ян Анджей Хороший.

Після презентації у Верховній Раді України, виставка подорожуватиме Україною від Києва аж до села Криворівня Верховинського району в Івано-Франківській області — гуцульської столиці України. Саме Гуцульщині присвячено твір "На високій полонині". У Криворівні вона експонуватиметься на постійній основі. 

 Фото: Емілія Ясюк
 Фото: Емілія Ясюк

Виставка про Вінценза стане першою "цеглинкою" у створенні Центру міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза — культурної інституції ХХІ сторіччя, яка відкриє двері першим відвідувачам у Криворівні у 2020 році.

На заході також були присутні надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, віце-маршалок Сейму Республіки Польща, голова польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Беата Мазурек, а також інші члени польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща, які з офіційним візитом перебувають в українському парламенті.

З українського боку захід організований ГО "Всеукраїнський демократичний форум" за сприяння Комітету з питань культури і духовності. З польського —  Інститутом польської філологїі Вроцлавського університету.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.