У Раді відкрили виставку про польського автора відомого епосу про Гуцульщину. ФОТО

У вівторок, 6 листопада, голова Комітету з питань культури і духовності, Верховної Ради України Микола Княжицький відкрив українську версію виставки "Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888—1971)" про польського філософа, який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину.

Про це повідомляє Еспресо.TV.

"Для нас дуже важливо  відкривати спільно з представниками польського Сейму виставку про польського філософа,  який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину", — наголосив депутат.

Виставку присвячено Станіславу Вінцензу — філософу польського походження, праведнику світу, автору книги "На високій полонині" — єдиного українського епосу про гуцулів.  

 

"У цьому творі вперше зібрані усі легенди, міфи і перекази історії Гуцульщини. Ніхто так не описав Гуцульщину як Вінценз. І коли він тікав у 1940 році через гори від радянської окупації — єдине, що він взяв з собою - це рукопис про життя гуцулів, який він продовжив писати вже в еміграції. І нам дуже приємно відкривати цю виставку сьогодні спільно з представниками польського Сейму, членами групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща", — сказав голова Комітету з питань культури і духовності. 

 Фото: espreso.tv

У свою чергу, автор виставки "Діалог про долю і душу" — літературознавець, викладач Інституту польської філологїі Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший, повідомив, що в Польщі вперше її було презентовано в 2014 році.

Експозиція являє собою біографічну розповідь про Станіслава Вінценза на тлі краєвидів Гуцульщини. Виставку "Діалог про долю і душу" створено на основі документів та фотографій з сімейних архівів родин Вінценза та італійського фотографа Лідіо Чипріані, фондів Національної бібліотеки імені Оссолінських, Етнографічного музею в Кракові, Державного етнографічного музею у Варшаві, польського музею у Рапперсвілі (Швейцарія), Асоціації "Літературний інститут Культура в Ле-Меній-ле-Руа" (Франція) та Польської бібліотеки в Лондоні. 

 Фото: FB Микола Княжицький

"Вінценз був закоханий у Гуцульщину і вважав людей, які мешкають тут, людьми приреченими на свободу. В незалежності від їхньої національності, він всіх називав побратимами", — сказав Ян Анджей Хороший.

Після презентації у Верховній Раді України, виставка подорожуватиме Україною від Києва аж до села Криворівня Верховинського району в Івано-Франківській області — гуцульської столиці України. Саме Гуцульщині присвячено твір "На високій полонині". У Криворівні вона експонуватиметься на постійній основі. 

 Фото: Емілія Ясюк
 Фото: Емілія Ясюк

Виставка про Вінценза стане першою "цеглинкою" у створенні Центру міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза — культурної інституції ХХІ сторіччя, яка відкриє двері першим відвідувачам у Криворівні у 2020 році.

На заході також були присутні надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, віце-маршалок Сейму Республіки Польща, голова польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Беата Мазурек, а також інші члени польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща, які з офіційним візитом перебувають в українському парламенті.

З українського боку захід організований ГО "Всеукраїнський демократичний форум" за сприяння Комітету з питань культури і духовності. З польського —  Інститутом польської філологїі Вроцлавського університету.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.