АНОНС: Відкриття виставки "Перерваний урок" у Биківні

8 листопада в Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться відкриття виставки "Перерваний урок" про долі репресованих учителів, знищених упродовж 1937–1939 років у в’язницях НКВД.

Метою виставки "Перерваний урок" є висвітлення доль репресованих учителів, знищених упродовж 1937 – 1939 роках. у в’язницях НКВД в Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Це – спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського інституту національної пам’яті.

На 8 стендах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу учителів, які працювали у школах Києва, Київської області та інших областей України.

 Для збільшення тисніть тут

Серед персоналій виставки – Герой України Василь Івчук, який у час Голодомору врятував життя багатьох учнів школи у с. Дударкові, Елла Зейберт, вчителька київської школи №143, співавторка кількох підручників з німецької мови, Остап Павлик, вчитель київської школи № 139, історик, аспірант Михайла Грушевського, 26-річний Микола Попович, учитель Нагірнянської школі, член ОУН.

Паралельно за допомогою архівних фотографії, плакатів, зображень підручників розгортається хроніка шкільного життя 1930-х – 1940-х років.

Виставка містить маловідомі матеріали фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Державного архіву Черкаської області, Педагогічного музею України НАПН України, Державного архіву м. Києва, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова", приватних зібрань.

Заплановано виступи представників Заповідника, науковців, членів громадських організацій, родичів репресованих.

8 листопада, четвер, 13.00.

Місце: вхід до Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва).

Організатори та партнери: Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" та Український інститут національної пам’яті.

Контакти: НІМЗ "Биківнянські могили", (044)253-03-55

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

На 2018 рік припадають 80-ті роковини Великого терору 1937-1938 років. Масові політичні репресії охопили всі прошарки тогочасного українського суспільства. А жертвами комуністичного режиму стали не лише представники української еліти, а й звичайні робітники, селяни, інженери, бухгалтери, вчителі.

Освітня сфера 1930-х – 1940-х років так само зазнала суттєвих змін. Із припиненням українізації відбулось скорочення кількості українських шкіл, посилилась ідеологізація навчальних програм, зріс вплив комсомолу й піонерських організацій, важливим завданням яких стала боротьба з т. зв. "класовими ворогами", до яких зараховували й освітян.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.