АНОНС: Відкриття виставки "Перерваний урок" у Биківні

8 листопада в Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться відкриття виставки "Перерваний урок" про долі репресованих учителів, знищених упродовж 1937–1939 років у в’язницях НКВД.

Метою виставки "Перерваний урок" є висвітлення доль репресованих учителів, знищених упродовж 1937 – 1939 роках. у в’язницях НКВД в Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Це – спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського інституту національної пам’яті.

На 8 стендах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу учителів, які працювали у школах Києва, Київської області та інших областей України.

 Для збільшення тисніть тут

Серед персоналій виставки – Герой України Василь Івчук, який у час Голодомору врятував життя багатьох учнів школи у с. Дударкові, Елла Зейберт, вчителька київської школи №143, співавторка кількох підручників з німецької мови, Остап Павлик, вчитель київської школи № 139, історик, аспірант Михайла Грушевського, 26-річний Микола Попович, учитель Нагірнянської школі, член ОУН.

Паралельно за допомогою архівних фотографії, плакатів, зображень підручників розгортається хроніка шкільного життя 1930-х – 1940-х років.

Виставка містить маловідомі матеріали фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Державного архіву Черкаської області, Педагогічного музею України НАПН України, Державного архіву м. Києва, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова", приватних зібрань.

Заплановано виступи представників Заповідника, науковців, членів громадських організацій, родичів репресованих.

8 листопада, четвер, 13.00.

Місце: вхід до Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва).

Організатори та партнери: Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" та Український інститут національної пам’яті.

Контакти: НІМЗ "Биківнянські могили", (044)253-03-55

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

На 2018 рік припадають 80-ті роковини Великого терору 1937-1938 років. Масові політичні репресії охопили всі прошарки тогочасного українського суспільства. А жертвами комуністичного режиму стали не лише представники української еліти, а й звичайні робітники, селяни, інженери, бухгалтери, вчителі.

Освітня сфера 1930-х – 1940-х років так само зазнала суттєвих змін. Із припиненням українізації відбулось скорочення кількості українських шкіл, посилилась ідеологізація навчальних програм, зріс вплив комсомолу й піонерських організацій, важливим завданням яких стала боротьба з т. зв. "класовими ворогами", до яких зараховували й освітян.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.