АНОНС: Відкриття виставки "Перерваний урок" у Биківні

8 листопада в Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться відкриття виставки "Перерваний урок" про долі репресованих учителів, знищених упродовж 1937–1939 років у в’язницях НКВД.

Метою виставки "Перерваний урок" є висвітлення доль репресованих учителів, знищених упродовж 1937 – 1939 роках. у в’язницях НКВД в Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Це – спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського інституту національної пам’яті.

На 8 стендах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу учителів, які працювали у школах Києва, Київської області та інших областей України.

 Для збільшення тисніть тут

Серед персоналій виставки – Герой України Василь Івчук, який у час Голодомору врятував життя багатьох учнів школи у с. Дударкові, Елла Зейберт, вчителька київської школи №143, співавторка кількох підручників з німецької мови, Остап Павлик, вчитель київської школи № 139, історик, аспірант Михайла Грушевського, 26-річний Микола Попович, учитель Нагірнянської школі, член ОУН.

Паралельно за допомогою архівних фотографії, плакатів, зображень підручників розгортається хроніка шкільного життя 1930-х – 1940-х років.

Виставка містить маловідомі матеріали фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Державного архіву Черкаської області, Педагогічного музею України НАПН України, Державного архіву м. Києва, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова", приватних зібрань.

Заплановано виступи представників Заповідника, науковців, членів громадських організацій, родичів репресованих.

8 листопада, четвер, 13.00.

Місце: вхід до Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва).

Організатори та партнери: Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" та Український інститут національної пам’яті.

Контакти: НІМЗ "Биківнянські могили", (044)253-03-55

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

На 2018 рік припадають 80-ті роковини Великого терору 1937-1938 років. Масові політичні репресії охопили всі прошарки тогочасного українського суспільства. А жертвами комуністичного режиму стали не лише представники української еліти, а й звичайні робітники, селяни, інженери, бухгалтери, вчителі.

Освітня сфера 1930-х – 1940-х років так само зазнала суттєвих змін. Із припиненням українізації відбулось скорочення кількості українських шкіл, посилилась ідеологізація навчальних програм, зріс вплив комсомолу й піонерських організацій, важливим завданням яких стала боротьба з т. зв. "класовими ворогами", до яких зараховували й освітян.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.