"Як домовитися з минулим?" Відкрилася реєстрація на міжнародну конференцію

Центр Досліджень Визвольного Руху та Фонд Конрада Аденауера в Україні запрошують на міжнародну конференцію "Як домовитись з минулим", яка відбудеться 19-20 листопада у Києві.

Зміни політики пам’яті в Україні, які відбулись за останні 5 років, підняли у суспільстві багато дискусійних тем: як ставитись до періоду радянського тоталітаризму та як поводитись з його ідеологією, пам’ятниками, мистецтвом? Як говорити про травматичне минуле, і чи варто будувати на ньому свою ідентичність? Як працювати з розсекреченими радянськими архівами та чи потрібно це суспільству?

Ці питання впродовж двох днів обговорюватимуть відомі українські, британські, французькі, російські історики, політологи, філософи, публіцисти й журналісти.

 

RE:MEMBER. ЯК ДОМОВИТИСЬ З МИНУЛИМ
Міжнародна конференція

19-20 листопада 2018 року.

Місце: готель Radisson Blu, вул. Ярославів Вал, 22, м. Київ.

Формат: тематичні панелі, модерована дискусія, тривалість панелі — 1,5 години, час на запитання — 30 хвилин.

Робочі мови: українська, англійська.

Попередня реєстрація на захід обов'язкова: bit.ly/2RFaKDf

У разі додаткових питань, напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

ПРОГРАМА

19 листопада, понеділок

09.00 Ранкова кава. Реєстрація учасників

09.30 Відкриття конференції.

Габріеле БАУМАНН — керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
Володимир В’ЯТРОВИЧ — Голова Українського інституту національної пам’яті.
Ганна ГОПКО — народна депутатка, Голова комітету ВРУ у закордонних справах
Анна ОЛІЙНИК — в.о. директорки Центру досліджень визвольного руху

10.00 ПАНЕЛЬ І

Політика національної пам’яті: інтервенція чи діалог з минулим?

Що таке національна пам’ять?
Навіщо народу пам’ять про минуле?
Чи потрібна "інституціоналізація пам’яті"?
Які рамки та інструменти державної політики національної пам’яті?

Володимир В’ЯТРОВИЧ — історик, Голова Українського інституту національної пам’яті
Микита ПЕТРОВ — історик, Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне і благодійне товариство "Меморіал" (Росія)
Вікторія СЮМАР — народна депутатка, Голова комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики
Ростислав ПАВЛЕНКО — директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник Президента України

Модератор: Андрій КОГУТ — директор Галузевого державного архіву СБУ

12.00 Перерва на каву

12.30 ПАНЕЛЬ ІІ
Рівні і рівніші. Панування, спротив і колаборація в епоху тоталітаризмів у Східній Європі

Де різниця в історичних наративах "підкорювачів" та "підкорених"?
Чи можемо говорити про достовірність/помилковість національних наративів?
Як довго можуть "жити" міфи та кліше тоталітаризмів?
Кого вважати колаборантом і чи можемо застосовувати цей термін до Радянського Союзу?
Диференціація "рівності" у нацистському та комуністичному тоталітаризмах?

Галя АКЕРМАН — письменниця, історикиня, докторка з питань релігії, голова Європейського Форуму для України (Франція)
Володимир БІРЧАК — історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, науковий співробітник Інституту історії церкви
Віталій НАХМАНОВИЧ — історик, науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру
Гульнара БЕКІРОВА — історикиня, журналістка, дослідниця кримської історії, член українського ПЕН-клубу
Ігор ЩУПАК — історик, директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту "Ткума"

Модератор: Яна ПРИМАЧЕНКО — історикиня, наукова співробітниця Інституту історії Національної академії наук України

14.30 Обід

15.30 ПАНЕЛЬ ІІІ

Для чого нам пам’ятати про несвободу

Яке місце в пам'яті займає "час несвободи"?
Як використовує пам'ять про несвободу культура та ідеологія?
Як пам’ятати про репресії, окупацію та масові порушення прав людини?
Чи може об'єднувати пам'ять про несвободу?
Кати, виконавці, жертви, спостерігачі, байдужі та борці — що з їхнього досвіду важливе для сучасності?

Микола РЯБЧУК − Президент Українського ПЕН-клубу, публіцист, поет, прозаїк
Тарас ЛЮТИЙ — філософ, письменник, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Ігор ПОШИВАЙЛО — музеолог, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності
Ростислав СЕМКІВ — директор видавництва "Смолоскип", викладач Києво-Могилянської академії

Модератор: Олександра МАТВІЙЧУК — правозахисниця, координатор Євромайдан SOS, голова Правління Центру громадянських свобод

17.30 Підсумки першого дня конференції

18.00 Вечеря-прийняття

20 листопада, вівторок

09.00
Ранкова кава

10.00

ПАНЕЛЬ IV
Як тоталітаризм використовує культуру. Що робити з мистецтвом тоталітарної пропаганди

Як ідеологія проникає в культуру?
Як сьогодні ставитися до мистецтва, яке з'явилось за тоталітарних режимів?
Як пам’ятати про мистецтво радянського періоду?
Чи може мистецтво бути терапією для суспільства з травматичним досвідом?
Де і чи є рамки свободи вираження в мистецтві за часів тоталітаризму?
Чи могла культура бути осередком свободи в тоталітаризмі?

Оксана ЗАБУЖКО — письменниця, есеїстка, публічна інтелектуалка (узгоджується)
Іван КОЗЛЕНКО — письменник, директор Національного центру Олександра Довженка
Ростислав ЛУЖЕЦЬКИЙ — художник, видавець
Пітер ПОМЕРАНЦЕВ — журналіст, телевізійний продюсер і письменник (Велика Британія)

Модератор: Юрій МАКАРОВ — журналіст, телеведучий, документаліст, член Правління НСТУ

12.00 Перерва на каву

12.30 ПАНЕЛЬ V

Травми тоталітаризму: вирок чи досвід?

Чи можна і як уникнути відтворення тоталітарних практик?
Як пам’ятати про геноцид?
Чи можна і як будувати на ньому свою ідентичність?
Як не культивувати комплекс віктимності?

Володимир ЄРМОЛЕНКО — філософ, журналіст, викладач Києво-Могилянської академії
Генадь ПОБЕРЕЖНИЙ — запрошений професор Українського вільного університету (Німеччина), афілійований науковець Українського наукового інституту Гарвардського університету (США)
Сергій КВІТ — професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", міністр освіти і науки України (2014-2016 рр.)
Ярина ЯСИНЕВИЧ — керівниця програм Центру досліджень визвольного руху, спеціаліст із суспільних комунікацій

Модератор: Олександр ЗІНЧЕНКО — журналіст, історик, ведучий телепрограми "Розсекречена історія" на UA:суспільне

ПІДСУМКИ

14.30 Обід

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.