Народним депутатам показали фотографії й документи до 100-річчя ЗУНР. ФОТО

8 листопада у Верховній Раді України відкрилася документальна експозиція до 100-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки і затвердження її Конституції — "Тимчасового основного закону про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії".

Про це повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Виставку відкривали: Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук, заступник директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Наталія Маковська та  Координатор ГО "Таврійська гуманітарна платформа" Андрій Іванець.

 Андрій Парубій.

Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Парламенту подякував організаторам виставки "за можливість в стінах Верховної Ради ознайомитись з документами, які сто років тому міняли історію України" та нагадав, що цього року Україна відмічає століття проголошення української державності — 19 жовтня 1918 року у Львові постала Українська Національна Рада, яка проголосила "Прокламацію" про створення Української держави в українських етнографічних землях Австро-Угорщини.

 Директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук проводить екскурсію Голові Верховної Ради Андрію Парубію.

Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Уже 13 листопада 1918 року був прийнятий "Тимчасовий основний закон про державну самостійність земель бувшої австро-угорської монархії" — Конституція Західноукраїнської Народної Республіки.

"Це фактично був акт проголошення державності на західноукраїнських землях, але разом з ним було велике бажання і велике прагнення всіх засновників, ідеологів цього акту об’єднати Західну Галичину і Велику Україну", – зазначив Андрій Парубій.

 Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Парубій висловив упевненість, що саме ці події і стали фундаментом, на яких ми будуємо сьогоднішню українську державу. "У нас сьогодні є велика відповідальність перед тим поколінням українських вояків, які на всі фронти воювали – проти білогвардійців, проти більшовиків, проти польської армії, і які мали велику мрію – мрію Української Держави. Їхня мрія тоді не здійснилась. Але вони заклали цю мрію і пролили свою кров, щоб цю мрію могли реалізувати їх діти і їх онуки", — підкреслив Андрій Парубій.

 Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Верховної Ради повідомив, що знає цю історію не з розповідей: "Мій дід був вояком в Українській Народній Республіці, але коли пішов клич, що необхідно допомогти і створити українську галицьку армію у Львові, він, в числі 300 добровольців з Києва, приїхав у Львів і вступив в підрозділ української галицької армії. Маючи військовий досвід і вишкіл, він пройшов концтабори після того та заложив початок боротьби і моєї родини за Українську державність".

 

"Український парламент як осередок української державності одночасно має бути і осередком відновлення історичної справедливості, і нашої деокупації, в тому числі ментальної і духовної", — зазначив Голова Парламенту та запросив присутніх до перегляду виставки та "до спогадів про той великий історичний період українського відродження і боротьби за українську державність".

Як повідомлялося, 31 жовтня у Львові відкрили пам'ятник Леву до 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки.

У день вшанування 100-річчя Листопадового чину у Львові урочисто відкрили та освятили пам'ятник героям ЗУНР і УГА.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.