АНОНС: У Чернівцях презентують книгу «Майдан від першої особи. Регіональний вимір»

Український інститут національної пам’яті упродовж п’яти років реалізує проект «Майдан: усна історія». Його метою є збереження пам’яті про Революцію Гідності, вшанування учасників подій, Героїв Небесної Сотні. Задля цього здійснено усноісторичне опитування очевидців та учасників масових протестних акцій, що проходили у столиці та регіонах.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

На основі записаних інтерв’ю формується архів усної історії, а також підготовлено серію друкованих видань "Майдан від першої особи". У 2015 р. вийшов випуск "45 історій Революції Гідності", у 2016 р. – "Мистецтво на барикадах".

"Майдан від першої особи. Регіональний вимір" є третім випуском серії. Його метою є реконструкція подій місцевих майданів, адже під час Революції столиця перебувала в центрі суспільної уваги, а протестні рухи в областях – на її периферії. Заповнити цю прогалину та сформувати уявлення про Майдан як загальноукраїнське явище і покликаний збірник.

Випуск складається з 25 розділів – за кількістю регіонів України. Розділи подаються за назвами областей, розташованими в алфавітному порядку. У 2017 році вийшла перша частина випуску, до якого увійшли регіони, починаючи від Автономної Республіки Крим до Луганської області. Цього року видано другу частину з розділами про решту областей, в тому числі й про події у Чернівецькій області.

На відзначення п’ятої річниці Революції Гідності Українським інститутом національної пам’яті заплановано провести низку регіональних презентацій. До участі у презентації в Чернівцях запрошуються інтерв’юери, координатори збору усних свідчень, оповідачі з Чернівецької, Львівської, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської та Хмельницької областей.

Спікери:

Тетяна Ковтунович, завідувач сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті;

Тетяна Привалко, координатор регіональних записів проекту "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті;

Петро Шимків, краєзнавець, член правління Тернопільського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка;

Михайло Хомишак, фермер, голова ГО "Максимівська ініціатива";

Надія Тлумацька, вчитель, бібліотекар, заступник голови ГО "Максимівська ініціатива";

Борис Пошивак, координатор Громадської ради Майдану, голова ради Студентського Братства Львівщини;

Марія Доманська, активістка луцького Євромайдану, журналістка інтернет-ресурсу "Громадське. Волинь";

Павло Гомонай, голова Громадського конвенту ужгородського Майдану;

Сергій Штурхецький, доцент кафедри журналістики НаУ "Острозька академія";

Отець Валерій Сиротюк, настоятель собору Успіння Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви.

Модератор: Ганна Скорейко, директор Науково-дослідного центру буковинознавства, координаторка та інтерв’юерка усноісторичного опитування про події Революції Гідності у Чернівцях.

Час: 14 грудня, п’ятниця, 12.00.

Місце: м. Чернівці, вул. Кобилянської, 2, Буковинський медіа-центр "Belle Vue".

Вхід вільний

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.