Інститут нацпам’яті оприлюднив програму вшанування Героїв Небесної Сотні

Український інститут національної пам’яті оприлюднив детальну програму заходів із вшанування Героїв Небесної Сотні.

Про це повідомили на офіційному сайті УІНП.

 

Пам'ятні події триватимуть з 16 по 28 лютого. Основним організатором є Національний музей Революції Гідності. Серед подій: виставки, презентації, круглі столи, інсталяції, панахиди, віче. Інформаційна кампанія проходитиме під гаслом "Вдячні за свободу!".

"20 лютого українці вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років.

Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні", - наголосили в інституті нацпам'яті.

Цього року вперше по всій Україні державні вшанування пройдуть за єдиним церемоніалом. Їх розпочнуть із виконання гімну, потім буле міжконфесійна панахида, на завершення – покладання квітів під акомпанемент військового оркестру.

Окрім того Музей Майдану продовжив відеопроєкт "Характери гідності" та запустив соціальну кампанію.

Відеопроєкт уперше представили у 2019 році. Це кілька десятків коротких історій про дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення Героїв Небесної Сотні. Автори наголошують, що розповіді покликані нагадати про ціну свободи та відповідальність за її збереження.

Соціальна кампанія містить ролик та вуличну рекламу. Загальну візуалізацію створив ілюстратор Олександр Ком'яхов. Також музей розробив окрему серію "Портрети героїв", в межах якої у регіонах на вуличних носіях вивісять портрети і життєві гасла саме тих загиблих майданівців, які народилися чи жили в кожному конкретному регіоні.

Детальніше із програмою заходів можна ознайомитись тут.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.