Інститут нацпам’яті оприлюднив програму вшанування Героїв Небесної Сотні

Український інститут національної пам’яті оприлюднив детальну програму заходів із вшанування Героїв Небесної Сотні.

Про це повідомили на офіційному сайті УІНП.

 

Пам'ятні події триватимуть з 16 по 28 лютого. Основним організатором є Національний музей Революції Гідності. Серед подій: виставки, презентації, круглі столи, інсталяції, панахиди, віче. Інформаційна кампанія проходитиме під гаслом "Вдячні за свободу!".

"20 лютого українці вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років.

Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні", - наголосили в інституті нацпам'яті.

Цього року вперше по всій Україні державні вшанування пройдуть за єдиним церемоніалом. Їх розпочнуть із виконання гімну, потім буле міжконфесійна панахида, на завершення – покладання квітів під акомпанемент військового оркестру.

Окрім того Музей Майдану продовжив відеопроєкт "Характери гідності" та запустив соціальну кампанію.

Відеопроєкт уперше представили у 2019 році. Це кілька десятків коротких історій про дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення Героїв Небесної Сотні. Автори наголошують, що розповіді покликані нагадати про ціну свободи та відповідальність за її збереження.

Соціальна кампанія містить ролик та вуличну рекламу. Загальну візуалізацію створив ілюстратор Олександр Ком'яхов. Також музей розробив окрему серію "Портрети героїв", в межах якої у регіонах на вуличних носіях вивісять портрети і життєві гасла саме тих загиблих майданівців, які народилися чи жили в кожному конкретному регіоні.

Детальніше із програмою заходів можна ознайомитись тут.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.