Інститут нацпам’яті оприлюднив програму вшанування Героїв Небесної Сотні

Український інститут національної пам’яті оприлюднив детальну програму заходів із вшанування Героїв Небесної Сотні.

Про це повідомили на офіційному сайті УІНП.

 

Пам'ятні події триватимуть з 16 по 28 лютого. Основним організатором є Національний музей Революції Гідності. Серед подій: виставки, презентації, круглі столи, інсталяції, панахиди, віче. Інформаційна кампанія проходитиме під гаслом "Вдячні за свободу!".

"20 лютого українці вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років.

Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні", - наголосили в інституті нацпам'яті.

Цього року вперше по всій Україні державні вшанування пройдуть за єдиним церемоніалом. Їх розпочнуть із виконання гімну, потім буле міжконфесійна панахида, на завершення – покладання квітів під акомпанемент військового оркестру.

Окрім того Музей Майдану продовжив відеопроєкт "Характери гідності" та запустив соціальну кампанію.

Відеопроєкт уперше представили у 2019 році. Це кілька десятків коротких історій про дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення Героїв Небесної Сотні. Автори наголошують, що розповіді покликані нагадати про ціну свободи та відповідальність за її збереження.

Соціальна кампанія містить ролик та вуличну рекламу. Загальну візуалізацію створив ілюстратор Олександр Ком'яхов. Також музей розробив окрему серію "Портрети героїв", в межах якої у регіонах на вуличних носіях вивісять портрети і життєві гасла саме тих загиблих майданівців, які народилися чи жили в кожному конкретному регіоні.

Детальніше із програмою заходів можна ознайомитись тут.

Палієва гора

У Білій Церкві, над кручами Росі, височіє пам’ятник у вигляді кам’яної вежі з барельєфом козаків та сценами з їх бойового життя. Біля вежі розташована чавунна гармата з ядрами. Гора ця носить ім’я видатного козака - Семена Палія. Францішек Замойський так схарактеризував козацького полковника та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII – на початку XVIII ст.: «той, що хоче кинутися з мотикою на сонце»

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів