У Празі розкривали секрети СРСР з розсекречених архівів КГБ в Україні

Українські, чеські, польські та словацькі журналісти розповіли в Празі, які секрети вони «витягли» з архівів радянських спецслужб під час участі в проекті «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа». Їхній досвід ліг в основу однойменного посібника по роботі з архівами КҐБ, який теж презентували чеській публіці.

Про це Історичній Правді повідомили в ЦДВР.

Відкривали захід Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс (другий справа), заступник директора чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Ондржей Матейка (другий ліворуч), Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович (у центрі), координатор проекту "Deconstruction" у Чехії, представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів, голова товариства "Gulag.cz" Штепан Черноушек (крайній ліворуч) та координаторка проекту "Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа", в.о. директора Центру досліджень визвольного руху  Анна Олійник (крайня справа).

Фото: Андрій Когут

13 грудня в Центрі сучасного мистецтва DOX (Прага, Чеська Республіка) Центр досліджень визвольного руху та партнери представили результати спільного освітнього проекту "Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа".

Протягом півроку журналісти з України, Чехії, Словаччини й Польщі працювали в архівах комуністичних спецслужб цих країн, попредньо пройшовши семінар по роботі з такими специфічними джерелами, як документи КГБ. Результатом стало 53 медіа-матеріали: статті, телесюжети, спецпроекти тощо.

"Щоб не заплутатися в таких специфічних джерелах, як документи з архівів комуністичних спецслужб, треба бути істориком. Але щоб написати на їх основі захопливий і читабельний матеріал для масового читача, треба мати навички журналіста. Заново здобувати новий фах в університеті немає часу, тому наш посібник має на меті допомогти як одним, так й іншим", – зазначив Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, редактор інтернет-видання "Історична правда".

Практичні поради по роботі за архівами КГБ, якими впродовж освітньої програми "Deconstruction" користувалися її учасники, організатори узагальнили в посібнику  "Архіви КҐБ для медіа". Автори посібника: Володимир Бірчак, Андрій Когут, Ольга Попович, Отар Довженко, Юрій Макаров і Ярина Ясиневич. Книга доступна он-лайн українською, англійською та російською мовами.

 Автори та упорядники посібника "Архіви КҐБ для медіа" Андрій КогутВолодимир БірчакЯрина Ясиневич й Анна Олійник

Фото: Софія Середа

"Архіви КҐБ для медіа" пояснюють, які документи можуть знайти журналісти у відкритих архівах, як їх читати, як перевіряти інформацію, як писати цікаво про історію та що таке журналістські стандарти в епоху постправди.

У відкритті семінару взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс, заступник директора чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Ондржей Матейка, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, координатор проекту "Deconstruction" у Чехії, представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів, голова товариства "Gulag.cz" Штепан Черноушек, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

Найцікавіші журналістські матеріали представляли у Празі їхні автори.

Сюжет про українських дисидентів Василя Макуха, Зоряна Попадюка, Олеся Сергієнка та їхні протести проти радянської агресивної політики в 1968 році представила журналістка Люба Кольова зі словацького телеканалу STV2 – Košice.

 Люба Кольова (Словаччина)

Фото: Софія Середа

Детальніше долю Олеся Сергієнка дослідив журналіст Чеського радіо та DennikN Любомир Сматана.

Історик і публіцист Едуард Андрющенко (видання Current Time, WAS, Тексти, Insider) розповів про те, як КГБ нейтралізував антирадянські протести української діаспори під час виставки Експо-67 у Монреалі (Канада).

 Едуард Андрющенко

Фото: Андрій Когут

Журналістка Радіо "Свобода" Софія Середа на підставі документів дослідила, наскільки серйозних зусиль докладав КГБ для дискредитації та перешкоджання мовленню цієї радіостанції на території Української РСР, а також як Комітет "протидіяв" іноземним туристам, що відвідували Союз.

 Софія Середа 

Фото: Володимир Бірчак

Біографії п’ятьох українців – фігурантів подій "Празької весни" 1968 року віднайшов Павло Солодько (Texty.org.ua). Це і прихильники, і противники чехословацької демократизації:  комуніст-реформатор Франтішек Крігель; генерал Радянської армії Василь Маргелов; консерватор-член ЦК Компартії Чехословаччини Василь Білак; український дисидент Василь Макух та словацький українець Василь Довгун, який дезертирував із Чехословацької армії.

 Павло Солодько

Фото: Андрій Когут

Автор програми "Машина часу" (5 канал) Олег Криштопа присвятив сюжет історії ветерана Армії УНР Епіфанія Камінського, заарештованого СМЕРШем під час радянської окупації Праги 1945 року.

 Олег Криштопа

Фото: Андрій Когут

Журналіст журналу "Країна" Антон Семиженко дослідив, як руснаки Словаччини зважилися на переїзд в Радянську Україну, а після використовували будь-яку можливість, щоб повернутися назад.

 

 Антон Семиженко

Фото: Андрій Когут

Проект "Deconstruction. Aрхіви КҐБ для медіа" став можливим завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні у рамках програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського Фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Організатори та партнери проекту: Центр досліджень визвольного руху (Україна), Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія), Архів справ державної безпеки, Галузевий державний архів Служби безпеки України (Україна), Посольство України у Чеській Республіці, Українська редакція Радіо Свобода, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Україна), організація Gulag.cz (Чехія).

Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах "Право на правду".

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.