У Празі розкривали секрети СРСР з розсекречених архівів КГБ в Україні

Українські, чеські, польські та словацькі журналісти розповіли в Празі, які секрети вони «витягли» з архівів радянських спецслужб під час участі в проекті «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа». Їхній досвід ліг в основу однойменного посібника по роботі з архівами КҐБ, який теж презентували чеській публіці.

Про це Історичній Правді повідомили в ЦДВР.

Відкривали захід Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс (другий справа), заступник директора чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Ондржей Матейка (другий ліворуч), Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович (у центрі), координатор проекту "Deconstruction" у Чехії, представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів, голова товариства "Gulag.cz" Штепан Черноушек (крайній ліворуч) та координаторка проекту "Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа", в.о. директора Центру досліджень визвольного руху  Анна Олійник (крайня справа).

Фото: Андрій Когут

13 грудня в Центрі сучасного мистецтва DOX (Прага, Чеська Республіка) Центр досліджень визвольного руху та партнери представили результати спільного освітнього проекту "Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа".

Протягом півроку журналісти з України, Чехії, Словаччини й Польщі працювали в архівах комуністичних спецслужб цих країн, попредньо пройшовши семінар по роботі з такими специфічними джерелами, як документи КГБ. Результатом стало 53 медіа-матеріали: статті, телесюжети, спецпроекти тощо.

"Щоб не заплутатися в таких специфічних джерелах, як документи з архівів комуністичних спецслужб, треба бути істориком. Але щоб написати на їх основі захопливий і читабельний матеріал для масового читача, треба мати навички журналіста. Заново здобувати новий фах в університеті немає часу, тому наш посібник має на меті допомогти як одним, так й іншим", – зазначив Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, редактор інтернет-видання "Історична правда".

Практичні поради по роботі за архівами КГБ, якими впродовж освітньої програми "Deconstruction" користувалися її учасники, організатори узагальнили в посібнику  "Архіви КҐБ для медіа". Автори посібника: Володимир Бірчак, Андрій Когут, Ольга Попович, Отар Довженко, Юрій Макаров і Ярина Ясиневич. Книга доступна он-лайн українською, англійською та російською мовами.

 Автори та упорядники посібника "Архіви КҐБ для медіа" Андрій КогутВолодимир БірчакЯрина Ясиневич й Анна Олійник

Фото: Софія Середа

"Архіви КҐБ для медіа" пояснюють, які документи можуть знайти журналісти у відкритих архівах, як їх читати, як перевіряти інформацію, як писати цікаво про історію та що таке журналістські стандарти в епоху постправди.

У відкритті семінару взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс, заступник директора чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Ондржей Матейка, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, координатор проекту "Deconstruction" у Чехії, представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів, голова товариства "Gulag.cz" Штепан Черноушек, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

Найцікавіші журналістські матеріали представляли у Празі їхні автори.

Сюжет про українських дисидентів Василя Макуха, Зоряна Попадюка, Олеся Сергієнка та їхні протести проти радянської агресивної політики в 1968 році представила журналістка Люба Кольова зі словацького телеканалу STV2 – Košice.

 Люба Кольова (Словаччина)

Фото: Софія Середа

Детальніше долю Олеся Сергієнка дослідив журналіст Чеського радіо та DennikN Любомир Сматана.

Історик і публіцист Едуард Андрющенко (видання Current Time, WAS, Тексти, Insider) розповів про те, як КГБ нейтралізував антирадянські протести української діаспори під час виставки Експо-67 у Монреалі (Канада).

 Едуард Андрющенко

Фото: Андрій Когут

Журналістка Радіо "Свобода" Софія Середа на підставі документів дослідила, наскільки серйозних зусиль докладав КГБ для дискредитації та перешкоджання мовленню цієї радіостанції на території Української РСР, а також як Комітет "протидіяв" іноземним туристам, що відвідували Союз.

 Софія Середа 

Фото: Володимир Бірчак

Біографії п’ятьох українців – фігурантів подій "Празької весни" 1968 року віднайшов Павло Солодько (Texty.org.ua). Це і прихильники, і противники чехословацької демократизації:  комуніст-реформатор Франтішек Крігель; генерал Радянської армії Василь Маргелов; консерватор-член ЦК Компартії Чехословаччини Василь Білак; український дисидент Василь Макух та словацький українець Василь Довгун, який дезертирував із Чехословацької армії.

 Павло Солодько

Фото: Андрій Когут

Автор програми "Машина часу" (5 канал) Олег Криштопа присвятив сюжет історії ветерана Армії УНР Епіфанія Камінського, заарештованого СМЕРШем під час радянської окупації Праги 1945 року.

 Олег Криштопа

Фото: Андрій Когут

Журналіст журналу "Країна" Антон Семиженко дослідив, як руснаки Словаччини зважилися на переїзд в Радянську Україну, а після використовували будь-яку можливість, щоб повернутися назад.

 

 Антон Семиженко

Фото: Андрій Когут

Проект "Deconstruction. Aрхіви КҐБ для медіа" став можливим завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні у рамках програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського Фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Організатори та партнери проекту: Центр досліджень визвольного руху (Україна), Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія), Архів справ державної безпеки, Галузевий державний архів Служби безпеки України (Україна), Посольство України у Чеській Республіці, Українська редакція Радіо Свобода, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Україна), організація Gulag.cz (Чехія).

Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах "Право на правду".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.