Монумент Слави у Львові знесуть до Нового Року

У Львові розпочалися роботи зі знесення 30-метрової аварійної стели, що є частиною Монументу слави на вул. Стрийській. Демонтаж стели коштуватиме міському бюджету 295,8 тис. грн.

Роботи, які розпочалися 17 грудня, виконує будівельна компанія "Альтера", з якою Галицька районна адміністрація підписала угоду ще 11 грудня. Згідно з цією угодою, роботи з демонтажу мають бути виконані до 31 грудня 2018 року, повідомляє ZAXID.net.

Демонтувати одразу усю стелу Монументу слави не вдасться через її складну конструкцію, тому її руйнуватимуть поступово. Окремі елементи стели після демонтажу пропонують передати до львівського музею "Територія терору".

 Монументу слави біля Стрийського парку у Львові. Фото: Назарій Пархомик

Згідно з даними бізнес-платформи YouControl, бенефіціарним власником БК "Альтера" є мешканець міста Горлівка Донецької області Владислав Дутка. Це підприємство було створене у січні 2018 року, його статутний капітал становить 1000 грн.

Нагадаємо, Львівська мерія ухвалила рішення про демонтаж аварійного 30-метрового пілону Монументу слави на вул. Стрийській у лютому 2018 року. До того, 15 лютого, представники правих організацій розбили плити та напис "Переможцям над нацизмом" на Монументі Слави. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали "пам’ятник окупантам".

В Українському інституті національної пам’яті повідомили, що "Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу".

У квітні Монумент слави обгородили парканом, на облаштування якого з бюджету міста виділили 400 тис. грн.

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили в 1970 році. Ансамбль меморіалу, окрім 30-метрової стели, складається з бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.