Село на Львівщині відмовилося від меморіальної дошки на честь стрільців УГА

У Грядівській сільській раді Жовківського району Львівської області не захотіли встановлювати меморіальну таблицю для вшанування пам’яті воїнів Української Галицької Армії.

Про це повідомляє "Форпост" із посиланням на газету "Прикордоння".

Такі меморіальні таблиці були встановлені на початку листопада на території 20 сільських рад з метою вшанувати пам’ять борців, які боролись за волю і належність України з нагоди 100-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

 Такий вигляд мають меморіальні дошки стрільцям УГА
Однак, незважаючи на те, що меморіальна таблиця була виготовлена, у Гряді не захотіли її встановлювати.

"Ми порушили це питання перед депутатами. Ті сказали дослухатись до людей. Представники церковного комітету заявили, що її [таблиці, – ІП] нам непотрібно", – пояснив голова Грядівської сільської ради Михайло Василина. – "У ті роки у нашому селі загинуло кілька воїнів, але тут вони не були похованими. Крім того, у нас є одна символічна могила, але поховання там немає".

За словами сільського голови, у розпорядженні громади та сільської ради немає інформації про те, чи є на її території поховання вояків УГА, січових стрільців чи інших борців за волю України того періоду. Тому встановлювати меморіальну таблицю у Гряді не будуть.

"Громада свою думку сказала. Я проти неї не піду. Крім того, не маємо де її [таблицю, – ІП] вчепити", – додав Василина.

Як повідомлялося, одну із київських будівель прикрасив мурал, присвячений учасникам бою військ Української Народної Республіки проти більшовиків на станції Крути в 1918 році.

Настільну стратегічну гру "Галичина 1918—1919", яку створили до 100-річчя утворення ЗУНР,  можна замовити.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.