У Києві завершили роботу над муралом "Крути". ФОТО

Одну із київських будівель прикрашає мурал, присвячений учасникам бою військ Української Народної Республіки проти більшовиків на станції Крути в 1918 році.

Завершений малюнок помітив і зафіксував на фото юрист Клим Бартківський. Будівля з муралом розташовується за адресою: вулиця Велика Васильківська, 111/113.



Автором муралу є художник Андрій Пальваль (творча група Kailas-V), який уже намалював два мурали на тему Української революції 1917—1921 років у столиці — з портретами Михайла Грушевського та Павла Скоропадського.

Робота над муралом про Крути почалася в перших числах грудня цього року.

Мурал "Крути" — це спільний проект творців фільму "КРУТИ 1918", Департаменту суспільних комунікацій КМДА, Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації, громадської організації "Ай лав Юкрейн", проекту "Київські Мурали" за підтримки компанії ТОВ "ВП "ПОЛІСАН". 

Як повідомлялося, в  Житомирській області відкрили пам'ятник учаснику бою під Крутами Павлу Кольченку.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".