Суд ФРН: Фото музейних експонатів не підлягають публікації в Інтернеті

Фотографування музейних експонатів і публікація зроблених фото в Інтернеті неприпустима. Такі дії порушують авторські права і право на публікацію, постановила Федеральна судова палата Німеччини.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

Якщо музей забороняє фотографування своїх експонатів, то відвідувачі не мають права фотографувати картини і публікувати зроблені знімки в Інтернеті, постановила Федеральна судова палата Німеччини у четвер, 20 грудня.

Постанова була винесена у справі співробітника сайта "Вікіпедія", який у 2007 році сфотографував картини у музеї Райса-Енгельхорна (Reiss-Engelhorn) в Мангеймі, а також відсканував фотографії в одному з музейних каталогів, а потім опублікував відзняте у "Вікіпедії".

Згідно з висновком суду, у випадку з відсканованими фотознімками з каталогу має місце порушення авторських прав, оскільки фотограф, який зробив фото для музейних публікацій, передав цьому музею права на публікацію.

Що стосується власне фотографій, то вони перебувають під захистом, оскільки фотограф, здійснюючи зйомку, приймає цілий ряд художніх рішень, що стосуються місця, відстані, кута зйомки, освітлення і кадрування.

Суд також констатував, що співробітник "Вікіпедії", роблячи власні фотографії, порушив договірно оформлену заборону на фотографування в даному музеї. Адже правила користування і піктограма у вигляді перекресленого фотоапарата є частиною договору про правила відвідування музею.

"Вікімедіа", що є підрозділом "Вікіпедії", висловила розчарування постановою суду. "Музеї повинні робити все для забезпечення максимальної доступності мистецтва і культури минулих століть", - вказав представник "Вікімедіа".

Самі по собі картини, виставлені в комплексі "Музей Райса-Енгельхорна", є суспільним надбанням, оскільки після закінчення 70 років після смерті художника, його роботи вже не охороняються авторським правом.

Як повідомлялося, картина видатного українського митця Сергія Васильківського "Етюд з будинком" повернулася з Німеччини до Харківського художнього музею.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.