У Чернігівській області вшанували меморіальною дошкою керівника місцевої ОУН

29 листопада в селі Гужівка Ічнянського району Чернігівської області встановили меморіальну дошку на честь керівника осередку ОУН, який діяв на території Борзнянського району Чернігівської області, Василя Теребуна.

Дошка на честь місцевого уродженця з’явилася завдяки зусиллям зусиллями ГО "Українська Ініціатива" за сприяння старости Гужівського старостинського округу Тетяни Коломієць та ічнянських активістів, повідомляє сторінка організації у "Фейсбуці".

Фото: FB Українська ініціатива 

Участь у заході взяли керівники ГО "Українська ініціатива" Юрій Косенко та Ольга Тимчишин та місцеві активісти, а також голова Ічнянської районної ради Григорій Герасименко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, професор Тернопільського національного економічного університету Микола Лазарович та представники громадськості.

 Фото: FB Українська ініціатива 

Відтак в Ічнянській центральній районній бібліотеці ім. С. Васильченка для присутніх провели презентацію, присвячену життю та діяльності Василя Теребуна та діяльності ОУН-УПА на Чернігівщині.

Нагадаємо, у вересні 2017 року ГО "Українська Ініціатива" встановила меморіальну дошку учаснику підпілля ОУН і УПА Костю Гіммельрайху, який народився в с. Івангород Ічнянського району.

Василь Теребун (справа) та учасник осередку ОУН с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області Григорій Прядка

ДОВІДКА:

Василь Теребун (1929 - ?) - з 1947 року організатор і керівник молодіжного середку ОУН(б) (8 осіб) у с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області, який мав зв'язок із підпіллям на Станіславщині (Івано-Франківщині). Займався пропагандистською діяльністю в районі. Зокрема, в ніч із 6 на 7 листопада 1947 року Теребун у м. Борзні розпосюдив біля 30 листівок "За що бореться УПА". У 1950 році заарештований і 13 червня засуджений у Чернігові на 25 років виправно-трудових таборів. Помер в ув'язненні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.