У Чернігівській області вшанували меморіальною дошкою керівника місцевої ОУН

29 листопада в селі Гужівка Ічнянського району Чернігівської області встановили меморіальну дошку на честь керівника осередку ОУН, який діяв на території Борзнянського району Чернігівської області, Василя Теребуна.

Дошка на честь місцевого уродженця з’явилася завдяки зусиллям зусиллями ГО "Українська Ініціатива" за сприяння старости Гужівського старостинського округу Тетяни Коломієць та ічнянських активістів, повідомляє сторінка організації у "Фейсбуці".

Фото: FB Українська ініціатива 

Участь у заході взяли керівники ГО "Українська ініціатива" Юрій Косенко та Ольга Тимчишин та місцеві активісти, а також голова Ічнянської районної ради Григорій Герасименко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, професор Тернопільського національного економічного університету Микола Лазарович та представники громадськості.

 Фото: FB Українська ініціатива 

Відтак в Ічнянській центральній районній бібліотеці ім. С. Васильченка для присутніх провели презентацію, присвячену життю та діяльності Василя Теребуна та діяльності ОУН-УПА на Чернігівщині.

Нагадаємо, у вересні 2017 року ГО "Українська Ініціатива" встановила меморіальну дошку учаснику підпілля ОУН і УПА Костю Гіммельрайху, який народився в с. Івангород Ічнянського району.

Василь Теребун (справа) та учасник осередку ОУН с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області Григорій Прядка

ДОВІДКА:

Василь Теребун (1929 - ?) - з 1947 року організатор і керівник молодіжного середку ОУН(б) (8 осіб) у с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області, який мав зв'язок із підпіллям на Станіславщині (Івано-Франківщині). Займався пропагандистською діяльністю в районі. Зокрема, в ніч із 6 на 7 листопада 1947 року Теребун у м. Борзні розпосюдив біля 30 листівок "За що бореться УПА". У 1950 році заарештований і 13 червня засуджений у Чернігові на 25 років виправно-трудових таборів. Помер в ув'язненні.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.