Подвиг крутянців увіковічать муралом у Києві. ФОТО

На одному з київських будинків почали створювати мурал на тему бою під Крутами.

Автором муралу є художник Андрій Пальваль (творча група Kailas-V), який уже намалював два мурали на тему Української революції 1917—1921 років у столиці — з портретами Михайла Грушевського та Павла Скоропадського, повідомляється на сторінці фільму "Крути 1918" у "Фейсбуці".

Фото: FB фільму "Крути 1918"

"Для мене особисто події Крут – це подвиг молодих та нескорених, "Огонь запеклих не пече". Це свідома загибель за власну країну, це свідома самопожертва перед обличчам страшної червоної навали, — говорить Андрій Пальваль. — І ще це сторічний урок нам сьогоднішнім, як треба боронити Вітчизну. Саме тому ми і прийняли рішення розпочати малювати у грудні, щоб хоча б на мить синхронізуватися з хлопцями".

  Фото: FB фільму "Крути 1918"

Мурал "Крути" — це спільний проект творців фільму "КРУТИ 1918", Департаменту суспільних комунікацій КМДА, Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації, громадської організації "Ай лав Юкрейн", проекту "Київські Мурали" за підтримки компанії ТОВ "ВП "ПОЛІСАН". 

Розташування муралу: вулиця Велика Васильківська, 111/113.




Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.