Дані про чотири тисячі агентів КГБ опублікують онлайн у Латвії

Латвійський національний архів готується до публікації картотеку КГБ на 4 тисячі агентів.

Картотеку, яку 3 грудня Бюро захисту Сатверсме (спецслужба Латвії) передало в державний архів, мають опублікувати на сайті архіву за неповний місцяць, інформує Російське мовлення латвійського каналу LTV7.

"Там є агенти, є кандидати на вербовку, також там є утримувачі конспіративних квартир і ще резиденти — ось ці чотири групи осіб, які містяться в картотеці. Але не всі люди, які якоюсь мірою співробітничали з КГБ, містяться в цій картотеці — варто це пам’ятати. Наприклад, такої категорії людей, як довірені особи, там немає", — пояснив Гінт Зелменіс, старший експерт Латвійського національного аріхву.

Саме тому картотеку супроводять коментарями істориків з Національного архіву, аби читачі розуміли, що саме вони читають, про який час ідеться і якими були методи роботи КГБ. Історики переконані — одна картотека не дає повної інформації.

До травня 2019 року на сайті архіву з’явиться ще кілька груп документів: база даних зі звітами агентів, оперативні матеріали агентів КГБ, листування КГБ з органами влади й багато іншого.

Нагадаємо, Національний архів Фінляндії оцифрував документи про фінського маршала Карла Густава Маннергейма, подаровані  Володимиром Путіним.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.