Дані про чотири тисячі агентів КГБ опублікують онлайн у Латвії

Латвійський національний архів готується до публікації картотеку КГБ на 4 тисячі агентів.

Картотеку, яку 3 грудня Бюро захисту Сатверсме (спецслужба Латвії) передало в державний архів, мають опублікувати на сайті архіву за неповний місцяць, інформує Російське мовлення латвійського каналу LTV7.

"Там є агенти, є кандидати на вербовку, також там є утримувачі конспіративних квартир і ще резиденти — ось ці чотири групи осіб, які містяться в картотеці. Але не всі люди, які якоюсь мірою співробітничали з КГБ, містяться в цій картотеці — варто це пам’ятати. Наприклад, такої категорії людей, як довірені особи, там немає", — пояснив Гінт Зелменіс, старший експерт Латвійського національного аріхву.

Саме тому картотеку супроводять коментарями істориків з Національного архіву, аби читачі розуміли, що саме вони читають, про який час ідеться і якими були методи роботи КГБ. Історики переконані — одна картотека не дає повної інформації.

До травня 2019 року на сайті архіву з’явиться ще кілька груп документів: база даних зі звітами агентів, оперативні матеріали агентів КГБ, листування КГБ з органами влади й багато іншого.

Нагадаємо, Національний архів Фінляндії оцифрував документи про фінського маршала Карла Густава Маннергейма, подаровані  Володимиром Путіним.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.