АНОНС: Вечір Різдвяних Василів: історія від шістдесятників до Сенцова

У Києві запрошують на Вечір Різдвяних Василів, який був започаткований дисидентом та філософом Євгеном Сверстюком.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Щороку в січні вже традиційно відзначають Свято Різдвяних Василів, збирають особливих гостей та згадують Стуса, Симоненка, Чумака, Еллана-Блакитного, які народилися у ці різдвяні дні.

На 12 січня в Україні випадає День політв’язня. Саме у цей день 1972 року в Україні розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва. Буквально за кілька днів були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель та інші.

Історія повторюється. У російських тюрмах Різдво за ґратами зустрічають близько 70 політв’язнів та 24 військовополонені українські моряки. Ще більше сотні перебувають у підвалах окупованого Кремлем Донбасу. І тепер уже звичайний кримський фермер Володимир Балух демонструє те, що Василь Стус називав по життю "прямостоянням".

"Система давно і успішно перемелює ось таких людей… Якби я наступив на горло власній пісні, забув свої принципи, то для того, щоб не сидіти в тюрмі, було досить визнати свою провину, морально зламатися… Я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мені в тому, що я десь проявив слабкість" (із останнього слова на суді Володимира Балуха).

У вечорі візьмуть участь лауреати Премії імені Василя Стуса: Голова Українського інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович, правозахисниця Олександра (Леся) Матвійчук, Тарас Компаніченко та гурт "Хорея Козацька", фольклорно-етнографічний гурт "Дай Боже", виконавиця співаної поезії Олена Голуб, бард Ігор Жук та інші.

На заході також будуть представлені: автобіографічна книга історика дисидентського руху Василя Овсієнка "Життя як покута" та книга Георгія Касьянова "Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 60-80-х років XX століття", підготовлені видавництвом "Кліо" до цьогорічного Дня українського політв’язня.

Усі охочі можуть прямо на вечорі підписати різдвяну листівку заручникам Кремля, яку обов’язково передадуть адресатам організатори.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Кліо", Український ПЕН, Центр громадянських свобод.

Час: 12 січня, субота, 17.00

Місце: Колонна зала Київської міської ради, вул. Хрещатик, 36

Вхід вільний

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".