У книзі про шістдесятників виявлено плагіат

Літературознавець Богдан Тихолоз подасть до суду на Дмитра Дроздовського, який скопіював фрагменти його літературної роботи про шістдесятників та видав за свої

Викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Тихолоз заявив, що виявив плагіат у творчості головного редактора журналу "Всесвіт", експерта УКФ, докторанта та наукового співробітника Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Дмитра Дроздовського.

 
Плагіатор Дмитро Дроздовський

"Я, Богдан Тихолоз, кандидат філології, літературознавець, автор близько 200 наукових праць і директор Дому Франка, заявляю про факт плагіату, виявлений у "статті" Дмитра Дроздовського "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…", що містить численні прямі текстові запозичення з моєї праці "Поети-шістдесятники" (Київ-Львів, 2001) без жодної вказівки на їхнє справжнє авторство", - зазначено у повідомленні Богдана Тихолоза.

Праця Богдана Тихолоза вийшла друком у 2001 році і більше не перевидавалась. Публікація Дмитра Дроздовського доступна онлайн. Тому на неї часто роблять посилання інші дослідники.

Тихолоз провів детальний аналіз обох праць і виявив, що 53% наукової статті "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…" належать його авторству. Львівський науковець оприлюднив таблицю з детальним зіставленням фрагментів тексту.

У коментарях до допису Тихолоза Дроздовський стверджує, що на своїй сторінці у Фейсбуці вибачився перед ним. Утім згадані вибачення недоступні для загального перегляду.

За деякий час він оприлюднив пост іншого змісту - відкритий для усіх без вибачень, але з переліком власних наукових досягнень. Критику ж у свій бік він оцінив як діяльність "гейтерської групи", яку дратує його "робота в системі конкурсів і проєктів.., наукова діяльність".

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".