У книзі про шістдесятників виявлено плагіат

Літературознавець Богдан Тихолоз подасть до суду на Дмитра Дроздовського, який скопіював фрагменти його літературної роботи про шістдесятників та видав за свої

Викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Тихолоз заявив, що виявив плагіат у творчості головного редактора журналу "Всесвіт", експерта УКФ, докторанта та наукового співробітника Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Дмитра Дроздовського.

 
Плагіатор Дмитро Дроздовський

"Я, Богдан Тихолоз, кандидат філології, літературознавець, автор близько 200 наукових праць і директор Дому Франка, заявляю про факт плагіату, виявлений у "статті" Дмитра Дроздовського "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…", що містить численні прямі текстові запозичення з моєї праці "Поети-шістдесятники" (Київ-Львів, 2001) без жодної вказівки на їхнє справжнє авторство", - зазначено у повідомленні Богдана Тихолоза.

Праця Богдана Тихолоза вийшла друком у 2001 році і більше не перевидавалась. Публікація Дмитра Дроздовського доступна онлайн. Тому на неї часто роблять посилання інші дослідники.

Тихолоз провів детальний аналіз обох праць і виявив, що 53% наукової статті "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…" належать його авторству. Львівський науковець оприлюднив таблицю з детальним зіставленням фрагментів тексту.

У коментарях до допису Тихолоза Дроздовський стверджує, що на своїй сторінці у Фейсбуці вибачився перед ним. Утім згадані вибачення недоступні для загального перегляду.

За деякий час він оприлюднив пост іншого змісту - відкритий для усіх без вибачень, але з переліком власних наукових досягнень. Критику ж у свій бік він оцінив як діяльність "гейтерської групи", яку дратує його "робота в системі конкурсів і проєктів.., наукова діяльність".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".