У Німеччині помер охоронець концтабору Травники – Яків Палій

Палій помер у середу в будинку для літніх людей у місті Алені.

Про це у четвер ввечері повідомило німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeutung передає Українська Правда.

 Яків Палій біля свого будинку в Нью-Йорку

Фото: Твіттер Джеффрі Гутермана

У серпні 2018 року Палія, у якого немає громадянства, депортували зі Сполучених Штатів до Німеччини.

Яків Палій народився на території Польщі у селі П’ядики, яке нині є частиною України. Він іммігрував до США у 1949 році та отримав громадянство у 1957 році.

У 2003 році стало відомо, що під час війни він служив в охороні нацистського концентраційного табору Травники в окупованій Польщі. Федеральний суддя США відкликав громадянство Палія, а через рік був виданий ордер на його депортацію. У 2005 році апеляція Палія на рішення суду була відхилена.

Дипломатичні суперечки між Вашингтоном і Берліном щодо депортації Палія тривали аж 14 років, перш ніж було прийнято остаточне рішення. Сполучені Штати неодноразово наполягали на прийнятті Палія Німеччиною.

Американська адміністрація, сенатори, конгресмени і представники єврейських громад в Америці наполягали, щоб особи, які співпрацювали із націонал-соціалістичним режимом, не повинні проводити свої останні роки в Сполучених Штатах.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.