У Києві експонують валізу Леонтовича, в якій він приніс «Щедрика»

Ймовірно, саме в цій валізі він і приніс «Щедрика», який згодом, після блискучої обробки композитора, став улюбленою різдвяною мелодією світу.

12 і 13 січня – останні дні показу унікального експоната, представленого в Києві вперше. Це дорожня валіза Миколи Леонтовича, яку можна побачити на виставці "Маестро Різдва" в Національному музеї історії України.

 Дорожня валіза Миколи Леонтовича. Початок ХХ століття.З колекції Тульчинського краєзнавчого музею.

Фото: НМІУ

Такі валізки, або ж конторки, були дуже популярні на початку ХХ століття. Композитор брав її з собою, подорожуючи Східним Поділлям і записуючи фольклор. Старожили с. Білоусівка Тульчинського району згадують, що М. Леонтович носив валізу в мішку за спиною.

Валентина Кузик, мистецтвознавиця та дослідниця творчості композитора, розповідає, що М. Леонтович мав феноменальний слух і більшість фольклорних мелодій запам’ятовував. А от слова йому треба було записувати. Як і більшість музикантів, композитор мав на слова не дуже добру памʼять.

"Дударик", "Пряля", "Козака несуть", знаменитий "Щедрик" та багато інших – Леонтович зробив понад 150 хорових обробок українських народних пісень, поєднавши традиції українського багатоголосся та професійну техніку поліфонії.

За життя він був провінційним учителем, диригентом переважно учнівських і студентських хорів, скромним композитором, який не шукав гучної слави.

Слава наздогнала М. Леонтовича (чи радше його твір "Щедрик") вже після смерті композитора, коли англомовна версія твору, відома як "Carol of the Bells", підкорила серця мільйонів. На жаль, досі у світі, та й в Україні мало знають про автора знаменитої мелодії.

Виставка "Маестро Різдва" запрошує зануритися в атмосферу творчості визначного українського композитора та дізнатися більше про його життєвий шлях. Відчути тонку душу маестро допоможуть автентичні експонати виставки, поєднані з витонченими витинанками роботи майстрині Дарини Альошкіної за мотивами творів М. Леонтовича.

Час: 12 січня, субота, 13.00 – відбудеться екскурсія виставкою. Про долю композитора розповідатиме куратор виставки "Маестро Різдва" –кандидат історичних наук, завідувач відділу рекламно-виставкової роботи Національного музею історії України Оксана Тараненко.

Останній день роботи виставки – 14 січня.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.