У Києві експонують валізу Леонтовича, в якій він приніс «Щедрика»

Ймовірно, саме в цій валізі він і приніс «Щедрика», який згодом, після блискучої обробки композитора, став улюбленою різдвяною мелодією світу.

12 і 13 січня – останні дні показу унікального експоната, представленого в Києві вперше. Це дорожня валіза Миколи Леонтовича, яку можна побачити на виставці "Маестро Різдва" в Національному музеї історії України.

 Дорожня валіза Миколи Леонтовича. Початок ХХ століття.З колекції Тульчинського краєзнавчого музею.

Фото: НМІУ

Такі валізки, або ж конторки, були дуже популярні на початку ХХ століття. Композитор брав її з собою, подорожуючи Східним Поділлям і записуючи фольклор. Старожили с. Білоусівка Тульчинського району згадують, що М. Леонтович носив валізу в мішку за спиною.

Валентина Кузик, мистецтвознавиця та дослідниця творчості композитора, розповідає, що М. Леонтович мав феноменальний слух і більшість фольклорних мелодій запам’ятовував. А от слова йому треба було записувати. Як і більшість музикантів, композитор мав на слова не дуже добру памʼять.

"Дударик", "Пряля", "Козака несуть", знаменитий "Щедрик" та багато інших – Леонтович зробив понад 150 хорових обробок українських народних пісень, поєднавши традиції українського багатоголосся та професійну техніку поліфонії.

За життя він був провінційним учителем, диригентом переважно учнівських і студентських хорів, скромним композитором, який не шукав гучної слави.

Слава наздогнала М. Леонтовича (чи радше його твір "Щедрик") вже після смерті композитора, коли англомовна версія твору, відома як "Carol of the Bells", підкорила серця мільйонів. На жаль, досі у світі, та й в Україні мало знають про автора знаменитої мелодії.

Виставка "Маестро Різдва" запрошує зануритися в атмосферу творчості визначного українського композитора та дізнатися більше про його життєвий шлях. Відчути тонку душу маестро допоможуть автентичні експонати виставки, поєднані з витонченими витинанками роботи майстрині Дарини Альошкіної за мотивами творів М. Леонтовича.

Час: 12 січня, субота, 13.00 – відбудеться екскурсія виставкою. Про долю композитора розповідатиме куратор виставки "Маестро Різдва" –кандидат історичних наук, завідувач відділу рекламно-виставкової роботи Національного музею історії України Оксана Тараненко.

Останній день роботи виставки – 14 січня.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.