В угорському уряді учасників гітлерівської агресії проти СРСР назвали "борцями за Угорщину"

Угорський уряд у суботу розмістив на своїй офіційній "Фейсбук"-сторінці повідомлення, у якому закликав вшанувати пам’ять "героїв, які боролися за Угорщину на Дону" у Другій світовій війні.

Відповідне повідомлення уряд Угорщини опублікував до 76-ої річниці "битви на Дону", інформує "Європеська правда".

"Пам'ятаймо про звитягу наших дідів, про тих героїчних угорських солдатів, які до останнього боролися за Угорщину на Дону…", — йдеться у повідомленні на урядовій "Фейсбук"-сторінці.

В уряді Угорщини вказують, що 12 січня 1943 року "радянська армія розпочала наступ проти 2-ої угорської армії, чисельність якої становила 200 тисяч осіб". В результаті Угорщина "втратила 120 тисяч геройських солдатів, багато потрапили в полон".

У повідомленні міститься заклик вшанувати пам’ять полеглих. "Шана героям!", — сказано у тексті.

У січні 1943 року 2-га угорська армія, яка була союзником гітлерівців у Другій світовій війні, була вщент розбита внаслідок Острогозько-Розсошанської операції радянських військ. Цей розгром став чи не найбільшою військовою поразкою Угорщини за всю історію.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»