В угорському уряді учасників гітлерівської агресії проти СРСР назвали "борцями за Угорщину"

Угорський уряд у суботу розмістив на своїй офіційній "Фейсбук"-сторінці повідомлення, у якому закликав вшанувати пам’ять "героїв, які боролися за Угорщину на Дону" у Другій світовій війні.

Відповідне повідомлення уряд Угорщини опублікував до 76-ої річниці "битви на Дону", інформує "Європеська правда".

"Пам'ятаймо про звитягу наших дідів, про тих героїчних угорських солдатів, які до останнього боролися за Угорщину на Дону…", — йдеться у повідомленні на урядовій "Фейсбук"-сторінці.

В уряді Угорщини вказують, що 12 січня 1943 року "радянська армія розпочала наступ проти 2-ої угорської армії, чисельність якої становила 200 тисяч осіб". В результаті Угорщина "втратила 120 тисяч геройських солдатів, багато потрапили в полон".

У повідомленні міститься заклик вшанувати пам’ять полеглих. "Шана героям!", — сказано у тексті.

У січні 1943 року 2-га угорська армія, яка була союзником гітлерівців у Другій світовій війні, була вщент розбита внаслідок Острогозько-Розсошанської операції радянських військ. Цей розгром став чи не найбільшою військовою поразкою Угорщини за всю історію.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.