АНОНС: День селфі в Національному музеї історії України у Другій світовій війні

16 січня Національний музей історії України у Другій світовій війні запрошує долучитися до Міжнародного флешмобу музейних селфі. Лише у цей день вхід до музею коштуватиме… селфі.

У виставковому залі музею на відвідувачів чекатимуть сучасні захисники України: Ігор Гордійчук ("Сумрак"), Валерій Краснян ("Барс"), Павло Чайка ("Сігл"), Андрій Шараскін ("Богема"), Дмитро Ярош ("Яструб") та волонтерка Яна Зінкевич.

Станьте учасником акції та скористайтеся можливістю сфотографуватись із їх точними копіями – унікальними силіконовими фігурами.

Для участі потрібно:
- зробити селфі на тлі скульптури "Батьківщина-мати" чи інших упізнаваних об’єктів на території Меморіалу;
- опублікувати його у Facebook, Twitter чи Instagram із хештегами #MuseumSelfie , #warmuseum та тегом геолокації Національний музей історії України у Другій світовій війні;
- на вході до музею показати розміщений пост.

Далі заходите в музей, абсолютно безкоштовно робите селфі біля скульптур українських героїв чи улюблених експонатів та публікуєте круті фото в соцмережах.

У ході акції заборонено:
- використовувати спалах під час фотозйомки в експозиційному просторі, позаяк це шкодить музейним раритетам;
- використовувати зроблене в музеї селфі як інструмент політичної агітації чи протиборства.

Музей працює з 10.00 до 18.00. Каса відчинена до 17:00.

Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 27.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.