У Мінкульті впевнені, що Росія затягує справу про "скіфське золото" і готується до касації

Підконтрольні Росії кримські музеї затягують розгляд справи про "скіфське золото" і вже готуються до наступного етапу в разі програшу в Апеляційному суді Амстердама.

Про це повідомила перший заступник міністра культури України Світлана Фоменко, передає ZIK із посиланням на "Радіо Крим.Реалії".

"Ми підозрюємо, що кримські російські музеї не зупиняться, до останнього тягтимуть час. Така позиція Росії: зайняти якомога більше часу. Тобто, всі свої відомості вони дають в останній день, коли це можливо, всі засідання затягуються з надією на те, що, "можливо, щось зміниться в світі, можливо, хтось визнає Крим", – повідомила Фоменко.

Урядовець уточнила, що судове засідання відбудеться 11 березня 2019 року. На її думку, у травні-червні сторони отримають результат апеляції, яка стосується тієї частини, з якою не згодна російська сторона.

"Наша позиція ґрунтується на конвенції ЮНЕСКО 1970 року, вона в силі, тому ми і не відмовлялися від такого рішення, не подавали на апеляцію, це саме собою зрозуміло... Ми не сумніваємося, що це рішення буде на нашу користь, оскільки у нас є інформація про те, що російські представники кримського музею вже найняли юридичних радників, які працюють в касаційних судах, тобто, якщо програють в суді апеляційної інстанції, вони вже готуються до наступного – останнього рівня", – зазначила Фоменко.

Раніше голова комісії з культури і міжнаціональних відносин російської Громадської палати Криму, генеральний директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін повідомив, що розгляд апеляції в суді Амстердама у справі про "скіфське золото" з кримських музеїв відбудеться в березні 2019 року.

Нагадаємо, виставку "Крим – золото та таємниці Чорного моря" (нід. "De Krim — Goud en geheimen van de Zwarte Zee") в Археологічному музеї Алларда Пірсона (Нідерланди) було сформовано з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташовується в Києві, а чотири — в Криму.

Її екпонували в лютому—серпні 2014 року.

Оскільки Нідерланди не визнали російську анексію Криму, яка відбулася вже після відкриття виставки, виникло питання про те, кому повертати колекцію.

Випадок зі "скіфським золотом" ускладнюється тим, що в міжнародному праві немає рекомендацій для подібних сценаріїв.

Українська сторона відправила свою делегацію від Міністерства культури для політичної підтримки судового процесу в Нідерландах. 

У грудні 2016 року Амстердамський окружний суд постановив передати експонати виставки Україні. Однак суд мусить розглянути ще апеляцію на це рішення.

У вересні 2018 року Мінінформолітики спростовувало фальшиву новину, буцімто, "українські шахраї" викрали колекцію "скіфського золота".

Дивіться також:

Скіфське золото в Амстердамі. Як Україна бореться за повернення скарбів

Суд щодо "скіфського золота". Шанси сторін на тлі міжнародного права

Все за темою "Скіфи"

 

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.