УІНП презентував проекти до 100-річчя Соборності

Гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", ілюстровані настінні календарі, присвячені військовій еліті УНР, та аудіо-альбом "Пісні Української революції" презентував Український інститут національної пам’яті до 100-річчя Акта Злуки та Соборності.

Захід відбувся 17 січня в будинку, де сто років тому засідала Центральна рада, а зараз знаходиться Музей Української революції 1917-1921 років.

"Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна", – наголосив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Володимир В'ятрович, Олена Охрімчук, Павло Подобєд 

Володимир В’ятрович презентував ілюстровані настінні календарі "Військова еліта Української революції 1917-1921 років" на 2019 рік, які були підготовлені Українським інститутом національної пам'яті на основі однойменної серії арт-плакатів. 

Головний спеціаліст сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук презентувала гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", яка створена на основі настільної гри "Українська революція 1917–1921 років".

"Це можливість в ігровій формі згадати бурхливі події в Україні 1917–1921 років. Наша цільова аудиторія – це старшокласники, освітяни, усі, хто цікавиться історією. Гра допоможе засвоєнню школярами історичної інформації про Українську революцію, сприятиме популяризації героїв та учасників, хроніки подій", – пояснила Олена Охрімчук.

Адаптація гри: смартфони та планшети на базі Android і iOS. Режим: багатокористувацький, без доступу до Інтернету. Застосунок доступний для всіх версій Аndroid, починаючи з 5.1 та для всіх версій iOS. 

Аndroid-версія гри вже в магазині додатків Google Play (шукати поле "Українська революція"). ІОS-версія розміщена в магазині додатків Аpple store за посиланням

 

Начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд проанонсував відкриття меморіального барельєфу Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі у Києві, що відбудеться 21 січня о 12:00 за адресою вулиця Симона Петлюри, 2/4. 

"Відкриття меморіального барельєфу є лише початковим етапом вшанування Головного Отамана в українській столиці. Очікуємо, що до завершення 100-літнього ювілею Української революції 1917-1921 років у Києві постане повноцінний і якісний монумент Симону Петлюрі. Як того і заслуговує один із творців української державності", – говорить Павло Подобєд.

 Тарас Компаніченко

До 100-річчя Соборності вийшов аудіо-альбом "Пісні Української революції" – спільний проект Інституту, Тараса Компаніченка та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Соборності.

До альбому увійшли пісні, написані в добу 1917-1921 років. Автори більшості цих пісень – це класики української літератури, такі як Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська та ін. Композитори – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.