29 січня 1918

Гурт "Гайдамаки" випустив "чоловічий" саундтрек до фільму "Крути 1918". ВІДЕО

Учора рок-група "Гайдамаки" презентувала кліп на пісню "Чорна Рілля", яка стала додатковим саундтреком до фільму “Крути 1918”.

Про це "Історичній правді" повідомила команда фільму "Крути 1918".

"Чорна Рілля" – сучасна рок-версія давньої козацької думи. За словами музикантів, у житті справжнього чоловіка настає час, коли він, захищаючи свою кохану жінку, родину або державу, стикається віч-на-віч зі смертю, без жодних сценаріїв та прикрас.

"Мені сподобався цей трек, як тільки я його почув, – говорить продюсер фільму "Крути 1918" Андрій Корнієнко. – Старовинна українська пісня в сучасному аранжуванні зазвучала досить потужно та цікаво. А автентичні українські інструменти в руках класних музикантів роблять трек по справжньому чесним".

Гурт Гайдамаки самостійно створив кліп – від ідеї до режисури. Зйомки відбувалися на Київському морі. Погода сприяла красі кадру – у 20-градусний мороз крига намертво скувала поверхню води.

"Безкрайній крижаний простір мав бути метафорою чистоти та вічності, у яку відійшли душі героїв, що полягли у нерівній битві під Крутами", – додав лідер гурту Гайдамаки Олександр Ярмола.

 

Нагадаємо, історичний екшн "Крути 1918" снятий за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене "червоними" агентами.

Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти 4-тисячного добре озброєного війська.

Створенний за підтримки Держкіно фільм "Крути 1918" виходить в широкий прокат 7 лютого.

Як повідомлялося, в Івано-Франківську відкрили  пам'ятну дошку видатному українському воєначальнику, полковнику армії УНР Петру Болбочану.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.