Директор Британського музею: вивіз мармурів Парфенону був "креативним актом"

Директор Британського музею назвав вивіз мармурів Парфенону з Греції в ХІХ столітті "креативним актом". Греки розізлилися.

В інтерв’ю грецькій газеті Хартвіг Фішер виключив можливість повернення до Греції скульптур віком 2500 років, які значна частина грецького суспільства вважає вкраденими, повідомляє The Guardian.

Греція рішуче домагається повернення скульптур, які популярно відомі як мармури Парфенону, або ж мармури Елгіна, однак Британський музей неодноразово відповідав відмовою.

 Деякі зі скульптуп з Парфенону в залі Британського музею. Фото: The Guardian

Фішер заявив, що ці об’єкти слід розглядати як "введені в новий контекст":

"Ми повинні цінувати цю можливість. Можна було б, звісно, засмутитися через факт, що природне середовище зникло. Коли ви переносите культурну спадщину до музею, ви її забираєте з природного середовища. Утім, таке перенесення теж є креативним актом".

За словами Фішера, те саме можна сказати й про Музей Афінського Акрополя.

"З того, чим ми захоплюємося в Музеї Акрополя, ніщо не було створене спеціально для Музею Акрополя. Його експонати близькі до свого природного середовища, але їх, знову ж, забрали звідти й цим уже змінили".

 Метоп із зображенням бою лапіта з кентавром з колекції Елгіна. Фото: Wikipedia

Далі в інтерв’ю Фішер заперечив думку, що Греція була легітимним власником мармурів.

"Об’єкти в колекції Британського музею належать уповноваженим представникам музею", — сказав він і додав, що музей може погодитися лише позичити предмети, якщо Греція визнає легітимне право власності за Британським музеєм .

Міністр культури Греції Мірсіні Зорба засудив заяву Фішера про "легітимного власника" як таку, яка демонструє "вузький і цинічний управлінський підхід":

"Гірко чути таке від директора Британського музею та знаного історика мистецства. Його коментарі опускають культурну спадщину з рівня безцінної універсальної цінності до суто обмінного продажу".

 Скульптура Діоніса з Парфенону. Фото: Wikipedia

Повертати мармури Парфенону забороняє законодавство Великої Британії. Але лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін заявив, що він поверне експонати, якщо його партія виграє вибори.

Речник Британського музею сказав: "Хартвіг Фішер озвучував тривалу позицію Британського музею. Ми переконані, що можливість бачити ці чудові предмети у контексті світової колекції є вигіднішою для громадськості. Музей активно дає в тимчасове користування свої експонати по цілому світі, і таке користування може бути тривалим, але не безстроковим".

Нагадаємо, ідеться про колекцію грецьких старожитностей, вивезену з Греції (яка була частиною Османської імперії) британським послом Томасом Брюсом 7-м лордом Елгіном та його агентами протягом 1801—1811 років. Брюса звинувачували у варварському поводженні зі статуями та елементами давньогрецької архітектури.

У 1816 році колекцію Елгіна придбав уряд Великої Британії для Британського музею, де вона зберігаєтсья й донині, незважаючи на вимоги влади Греції повернути старожитності.

Як повідомлялося, Музей новин у Вашингтоні збираються закрити й продати.

У Нью-Йорку відкрився перший у США Музей шпіонажу КГБ.

Музей лемківської культури в Польщі з лютого 2019 року знову прийматиме відвідувачів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.