Директор Британського музею: вивіз мармурів Парфенону був "креативним актом"

Директор Британського музею назвав вивіз мармурів Парфенону з Греції в ХІХ столітті "креативним актом". Греки розізлилися.

В інтерв’ю грецькій газеті Хартвіг Фішер виключив можливість повернення до Греції скульптур віком 2500 років, які значна частина грецького суспільства вважає вкраденими, повідомляє The Guardian.

Греція рішуче домагається повернення скульптур, які популярно відомі як мармури Парфенону, або ж мармури Елгіна, однак Британський музей неодноразово відповідав відмовою.

 Деякі зі скульптуп з Парфенону в залі Британського музею. Фото: The Guardian

Фішер заявив, що ці об’єкти слід розглядати як "введені в новий контекст":

"Ми повинні цінувати цю можливість. Можна було б, звісно, засмутитися через факт, що природне середовище зникло. Коли ви переносите культурну спадщину до музею, ви її забираєте з природного середовища. Утім, таке перенесення теж є креативним актом".

За словами Фішера, те саме можна сказати й про Музей Афінського Акрополя.

"З того, чим ми захоплюємося в Музеї Акрополя, ніщо не було створене спеціально для Музею Акрополя. Його експонати близькі до свого природного середовища, але їх, знову ж, забрали звідти й цим уже змінили".

 Метоп із зображенням бою лапіта з кентавром з колекції Елгіна. Фото: Wikipedia

Далі в інтерв’ю Фішер заперечив думку, що Греція була легітимним власником мармурів.

"Об’єкти в колекції Британського музею належать уповноваженим представникам музею", — сказав він і додав, що музей може погодитися лише позичити предмети, якщо Греція визнає легітимне право власності за Британським музеєм .

Міністр культури Греції Мірсіні Зорба засудив заяву Фішера про "легітимного власника" як таку, яка демонструє "вузький і цинічний управлінський підхід":

"Гірко чути таке від директора Британського музею та знаного історика мистецства. Його коментарі опускають культурну спадщину з рівня безцінної універсальної цінності до суто обмінного продажу".

 Скульптура Діоніса з Парфенону. Фото: Wikipedia

Повертати мармури Парфенону забороняє законодавство Великої Британії. Але лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін заявив, що він поверне експонати, якщо його партія виграє вибори.

Речник Британського музею сказав: "Хартвіг Фішер озвучував тривалу позицію Британського музею. Ми переконані, що можливість бачити ці чудові предмети у контексті світової колекції є вигіднішою для громадськості. Музей активно дає в тимчасове користування свої експонати по цілому світі, і таке користування може бути тривалим, але не безстроковим".

Нагадаємо, ідеться про колекцію грецьких старожитностей, вивезену з Греції (яка була частиною Османської імперії) британським послом Томасом Брюсом 7-м лордом Елгіном та його агентами протягом 1801—1811 років. Брюса звинувачували у варварському поводженні зі статуями та елементами давньогрецької архітектури.

У 1816 році колекцію Елгіна придбав уряд Великої Британії для Британського музею, де вона зберігаєтсья й донині, незважаючи на вимоги влади Греції повернути старожитності.

Як повідомлялося, Музей новин у Вашингтоні збираються закрити й продати.

У Нью-Йорку відкрився перший у США Музей шпіонажу КГБ.

Музей лемківської культури в Польщі з лютого 2019 року знову прийматиме відвідувачів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.