Вашингтонський Музей новин закриється до кінця 2019-го

Музей новин у Вашингтоні, США, збираються в кінці 2019 року закрити й продати Університету ім. Джона Гопкінса.

Про це йдеться в заяві Форуму свободи (Freedom Forum), який є засновником і головним спонсором музею, передає сайт Wusa9.

Музей новин відкрився 2008 року як заклад, покликаний просувати у суспільстві важливість вільної преси та Першої поправки до Конституції США (заборона на законодавчому рівні обмежувати свободу слова, друку, зборів тощо).

 Будівля Музею новин. Фото: wusa9.com

Музей включає сім поверхів з понад дюжиною галерей та аудиторій. Його постійні інсталяції вкючають меморіал журналістам, які загинули при виконанні своїх обов’язків, архів історичних газет за останні століття та одну з найбільших виставок частин Берлінського муру у світі.

Щороку Музей новин відвідує 800 тисяч людей, проте Форум свободи оцінив його нерентабельним.

Тому організація досягла угоди з Університетом Джона Гопкінса продати будівлю за $372.5 млн.

"Ми продовжуємо виконувати наші програми, у міру фінансової спроможності, щоб просуваи п’ять свобод Першої поправки і для підвищення знань у суспільстві про важливість вільної та чесної преси. Із сьогоднішньою заявою ми починаюємо використовуватив сі можливості, щоб знайти новий дім у Вашингтоні", — сказала Джан Нойхарт, голова і генеральний директор Форуму свободи.

Після реконструкції будівлі туди переїде Школа передових міжнародних студій Університету ім. Джона Гопкінса.

Як повідомлялося, в Нью-Йорку відкрився перший у США Музей шпіонажу КГБ.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.