Вашингтонський Музей новин закриється до кінця 2019-го

Музей новин у Вашингтоні, США, збираються в кінці 2019 року закрити й продати Університету ім. Джона Гопкінса.

Про це йдеться в заяві Форуму свободи (Freedom Forum), який є засновником і головним спонсором музею, передає сайт Wusa9.

Музей новин відкрився 2008 року як заклад, покликаний просувати у суспільстві важливість вільної преси та Першої поправки до Конституції США (заборона на законодавчому рівні обмежувати свободу слова, друку, зборів тощо).

 Будівля Музею новин. Фото: wusa9.com

Музей включає сім поверхів з понад дюжиною галерей та аудиторій. Його постійні інсталяції вкючають меморіал журналістам, які загинули при виконанні своїх обов’язків, архів історичних газет за останні століття та одну з найбільших виставок частин Берлінського муру у світі.

Щороку Музей новин відвідує 800 тисяч людей, проте Форум свободи оцінив його нерентабельним.

Тому організація досягла угоди з Університетом Джона Гопкінса продати будівлю за $372.5 млн.

"Ми продовжуємо виконувати наші програми, у міру фінансової спроможності, щоб просуваи п’ять свобод Першої поправки і для підвищення знань у суспільстві про важливість вільної та чесної преси. Із сьогоднішньою заявою ми починаюємо використовуватив сі можливості, щоб знайти новий дім у Вашингтоні", — сказала Джан Нойхарт, голова і генеральний директор Форуму свободи.

Після реконструкції будівлі туди переїде Школа передових міжнародних студій Університету ім. Джона Гопкінса.

Як повідомлялося, в Нью-Йорку відкрився перший у США Музей шпіонажу КГБ.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".