In memoriam. Помер відомий краєзнавець Дмитро Малаков. ДОПОВНЕНО

Відомого столичного історика не стало дев'ятого січня

Про це повідомляє "День" з посиланням на сторінку у Facebook краєзнавця Віктора Киркевича.

 Фото звідкритих джерел

"Пішов з життя кращий: друг, вчений, краєзнавець, музейник, просвітитель, книгознавець ... і просто прекрасна людина Дмитро Малаков ... Його книга "По Брацлавщині", вже тоді показала мені, як потрібно писати про рідний край, про дорогих твоєму серцю і душі місцях", - пише Киркевич.

Дмитро Малаков був членом Національної спілки краєзнавців України, лауреатом Премії імені Дмитра Яворницького.

Народився 13 жовтня 1937-го у родині службовців у Києві. Під час окупації міста перебував у дитячих будинках на Солом'янці, Керосинній та у Ворзелі.

1960-го закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). Працював за фахом у системі Київенерго, згодом на заводі "Арсенал" у Києві.

20 років працював у Музеї історії Києва, був заступником директора музею.

Прощання із Дмитром Малаковим відбудеться у п'ятницю 11 січня об 11:00 на Байковому цвинтарі у Крематорії.

Адреса: вулиця Байкова, 16.

Про це стало відомо від родини покійного. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.