Африканським солдатам британської армії у Другій світовій платили менше — документ

Понад півмільйона чорношкірих солдатів з Африки, які воювали в лавах британської армії у Другій світовій війні отримували в три рази меншу платню, ніж їхні білі соратники. Це стало відомо з оприлюдненого документа.

Документ з Національного архіву Британії свідчить про систематичну дискримінацію африканських солдатів з боку уряду, який платив білим воякам (навіть тим, які жили в колоніях і служили пліч-о-пліч з африканцями в колоніальних частинах) значно більше, ніж темношкірим, ідеться в публікації The Guardian.

Документ виявили автори документального фільму "People and Power" каналу "Аль-Джазіра".

Протягом першої половини ХХ століття Британія масово призивала африканських чоловіків для захисту своїх колоній на материку й за його межами.

Під час Другої світової війни ці солдати посилювали війська Союзників, які розбили італійців на території Африканського Рогу (Сомалі), відвоювали о. Мадагаскар у пронімецького режиму Віші та билися з військами імперської Японії в нестерпних умовах Бірми (нині М’янма).

Незважаючи на їхні жертви та нелюдське поводження з ними, британський уряд відмовляв у рівному ставленні до цих африканських солдатів.

Коли солдат демобілізувався, британська корона виплачувала йому одноразову суму, відому як "воєнна подяка", відповідно до расової ієрархії, яка зберігалася в африканських колоніях.

 Ветерани Королівських африканських стрільців Великої Британії Еусебіо Мбіукі та Гершон Фунді вшановують полеглих товаришів на військовому цвинтарі під г. Кенія. Фото: Jack Losh

"Коли я звільнився, мені не дали нічого", — говорить 100-річний ветеран Еусебіо Мбіукі (Eusebio Mbiuki), який пройшов жорстокі бої в Бірмі, воюючи за Британію, а нині живе в злиднях у селі в Кенії. "Вони мали знати, наскільки ми їм допомогли, і дати щось. Але не в нашому випадку. Нас просто покинули", — додає він.

Розслідування "Аль-Джазіри" показало, що білий рядовий міг заробити 10 шилінгів за місяць служби, в той час, як чорний у тому самому званні — лише 3,5 шилінга (1/20 фунта стерлінгів).

Кожен білий капрал отримував від Британії "воєнну подяку" в розмірі 12 шилінгів за місяць служби, а чорношкірий – тільки 4. Кожну виплату здійснювали численні колоніальні адміністрації Британії, встановлюючи цифру в порозумінні з військовим міністерством і міністерством у справах колоній у Лондоні.

 Принц Гаррі зустрічається з ветеранами війни та вдовами ветеранів у Бірманських казармах, Лусака, Замбія. Фото: Jack Losh

Для африканців, які служили як робітники, виплати були ще меншими, хоча вони регулярно перебували на передовій.

Рядові, капрали й сержанти робітничого корпусу могли отримати 2; 2,5 й 3 шилінги за місяць служби, відповідно, що складало близько 1/5 суми, яку отримували білі солдати.

Офіційний документ 1945 року, який визначає розміри платні для військовослужбовців різного расового походження. Фото: Kew Archives 

Расова дискримінація поширювалася й на вояків азійського походження, які служили в Британській Східній Африці. Незалежно від звань, ці військовики отримували 7,5 шилінгів за місяць дійсної служб: менше, ніж білі товариші, але більше за африканських вояків.

Оприлюднена інформація вже викликала резонанс у британському суспільстві. Чинні та колишніх урядовці та воєначальники Великої Британії засудили дискримінацію в оплаті за службу ветеранів африканського походження й закликали уряд виплатити компенсації

"Колоніальний режим інакше оцінював життя африканця, ніж європейця, — говорить професор Тімоті Парсонс, один із провідних спеціалістів з теми британської східноарфриканської армії у світі, — Виправити несправедливість можливо. У перерахунку на особу це не коштуватиме багато грошей".

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.