У Варшаві відкрили меморіальну дошку на честь Військової місії УНР. ФОТО

13 лютого у Варшаві урочисто відкрили меморіальну дошку на будинку, в якому в 1920 році діяли Військова секція при Дипломатичній місії і Військова місія Української Народної Республіки.

Дошку встановили на будівлі колишнього готелю "Польський" за адресою вулиця Длуга (Długa), 29, що в центрі міста, передає видання українців у Польщі "Наше слово".

 

Участь у події взяв міністр закордонних справ України Павло Клімкін, міністр культури та національної спадщини Польщі Пйотр Глінський, мер Варшави Рафал Тшасковський, посол України в Польщі Андрій Дещиця. Серед присутніх – голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, дипломат Микола Ярмолюк, посол Польщі в Україні Ян Пекло.

 Фото: FB Андрій Дещиця

Це перша така пам’ятна таблиця у польській столиці. Подібна меморіальна дошка знаходиться в Гданську на будинку, в якому у 20-х роках діяло Генеральне консульство УНР.

Доцент КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат істориних наук Андрій Руккас зауважив, що напис на дошці неточний, адже на вулиці Длугій розташовувалися Військова секція і Військова місія лише з 1920 року. До того Військова секція перебувала в готелі "Саський" на вулиці Козій. 

"Тому згадка у тексті про 1919 рік і Місію недоречна з двох причин – не було Місії, а секція функціонувала в іншому місці", – написав історик у "Фейсбуці".

ДОВІДКА:

Від грудня 1919 року в Варшаві діяла Військова секція при Дипломатичній місії УНР, яка з лютого 1920 року розміщувалася в готелі "Польський". У липні 1920 року секцію реорганізували в самостійну Військову місію УНР, яка діяла до листопада того ж року.

Як повідомлялося, архів з’ясував обставини бою Армії УНР в 1919 році у Літках на Київщині.

У Сумах відкрили виставку "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.