На Гібралтарі знайшли відбитки, схожі на сліди неандертальця

Колектив дослідників зміг виявити відбиток ноги, схожий на слід Homo neanderthalensis, в піщаних відкладеннях Гібралтару.

Якщо припущення підтвердиться, це буде другий випадок виявлення слідів неандертальця в історії науки, повідомляє "Новое время" з посиланням на статтю в EurekAlert! .

Сліди виявлені в результаті дослюдження піщаної дюни біля затоки Каталан, яка омиває гібралтарську скелю зі сходу. Піщані відкладення в дюнах над Каталанською затокою є пережитком останнього заледеніння, коли рівень моря був на 120 метрів нижче нинішніх рівнів, і величезне поле дюн простягалося на схід від підвалини гібралтарської Скелі.

Вік знахідок вдалося визначити за допомгою оптично стимульованого люмінесцентного датування OSL. Цей метод показує, як давно гірська порода останній раз під сонячними променями. Результати дослідження показали вік біля 28 тисяч років.

Перші сліди хребетних були знайдені тут у 2009 році. У подальшому завдяки природному відшаруванню піску відкрилися додаткові матеріали, що дозволило провести детальне вивчення слідів.

 

Сліди, які вдалося ідентифікувати, підтвердили відповідність видам, які мешкали в районі Гібралтару, згідно з викопним матеріалом. Отже, землею Гібралтару ходили: представники хоботних (прямобивневий слон), парнокопитних (європейський олень, гірський козел, тур) і хижих ссавців (леопард) .

Але з-поміж слідів тварин вирізняється слід людиноподібної істоти, заввишки 106 - 126 сантиметрів. Пропорції стопи й вік знахідки спонукали вчених до припущення, що відбиток залишив неандерталець.

Якщо дані підтвердяться, це будуть другі в світі подібні сліди. Перші були знайдені в печері Вартоп в Румунії. Ці знахідки надають ще більшу міжнародну значимість спадщини Гібралтару, який був в 2016 році оголошено об'єктом всесвітньої спадщини.

З приводу відкриття міністр у справах спадщини Гібралтару Джон Кортес, заявив: "Це незвичайне дослідження, яке дає нам неймовірне розуміння дикої природи минулого Гібралтару. Нам всім потрібно час, щоб представити сцену, коли ці істоти гуляли по нашому ландшафту. Я вітаю дослідницьку групу з виявленням цього дивного, прихованого свідоцтва про минуле нашої Скелі".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".