В Іспанії ексгумують тіло диктатора Франсіско Франко з могили

Уряд Іспанії схвалив рішення про ексгумацію тіла диктатора Франсіско Франко з меморіального комплексу в Долині полеглих.

Про це повідомляє УНН із посиланням на іспанське видання El Pais.

 Фото: El Pais

Родині Франко дали 15 днів на вибір нового місця поховання. В іншому випадку його вибере уряд.

Швидше за все, нащадки диктатора, що виступають проти його перепоховання, спробують оскаржити рішення у Верховному суді.

Лівоцентристський уряд Іспанії вважає, що могила Франко в центрі меморіалу жертвам громадянської війни, де поховані загиблі з обох сторін, поділяє суспільство. Крім того, закон 2007 року забороняв публічне прославляння диктатора.

Раніше уряд Іспанії відмовив родичам Франко у проханні перенести останки в крипту мадридського собору Альмудена, обґрунтувавши відмову міркуваннями "громадської безпеки".

Довідка: Франсіско Франко керував Іспанією з 1939 по 1975 рік. Каудільйо (ісп. Caudillo de España por la gracia de Dios — голова Іспанії милістю Божою), який прийшов до влади після перемоги антиреспубліканських сил в громадянській війні 1936–1939 рр., помер у віці 82 років у мадридській лікарні від серцевого нападу.

Комплекс, в якому похований диктатор, почали споруджувати у 1940 році за наказом самого диктатора як монумент пам’яті всіх загиблих у громадянській війні. Будівництво Долини полеглих велося силами ув’язнених і було завершено в 1958 році.

Влада королівства заявили про намір перенести останки Франко в червні поточного року. Попередній уряд Маріано Рахоя, який представляв консервативну Народну партію, відмовилося переносити поховання, незважаючи на парламентську резолюцію, яка закликає до такого кроку. Парламент прийняв її травнем 2017 року за ініціативою соціалістів.

Читатйте також:

В Іспанії розсекретять документи часів Франко

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.