АНОНС: Камерний показ фільму «Майдан»

Важко повірити, але з часів Революції Гідності вже пройшло 5 років. Тож киянам пропонують переглянути один із перших фільмів, присвячених цій темі, — «Майдан» Сергія Лозниці.

Про це повідомляють організатори із "Polotno".

 

"Майдан" — це хроніка подій Революції Гідності. Фільм концентрується на масовості протесту, виводячи на передній план народ як рушійну силу. Окремі персонажі з’являються лише на декілька хвилин, аби знову стати частиною того руху, який створює зміни.

Прем’єра "Майдану" відбулася на Каннському кінофестивалі, де він став одним із перших фільмів, який розповів світові про ті події, що сталися у нашій країні. В Україні кіно отримало доволі змішану реакцію. Власне, як і всі стрічки Сергія Лозниці.

Час: 21 лютого, четвер, 19:00

Місце: Музичний простір МК, вул. Богдана Хмельницького, 57 Б

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.