In memoriam. Помер літературознавець Леонід Ушкалов

25 лютого не стало харківського літературознавця, професора Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди Леоніда Ушкалова.

Про це повідомив український ПЕН-клуб у "Фейсбуці".

Леонід Ушкалов — автор академічних розвідок з історії української літератури та науково-популярних праць, серед яких "Нариси з філософії Григорія Сковороди", "З історії української літератури XVII–XVIII століть", "Есеї про українське бароко", "Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання", "Що таке українська література: есеї", "Література і філософія: доба українського бароко" та ін.

 Леонід Ушкалов. Фото: FB PEN Ukraine

Саме завдяки Леоніду Ушкалову 2011 року друком з'явилося перше повне академічне видання творів Григорія Сковороди. 

Останні видання Ушкалова — "Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди" і "Шевченко від А до Я".

Ушкалов народився 5 листопада 1956 року в м. Краснопіллі, що в Сумській області. Закінчив філологічний факультет Харківського державного університету (1982), де став викладати на кафедрі української та світової літератури.

В Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН захистив кандидатську дисертацію "Творчість Григорія Сковороди і антична культура" (1989) і докторську дисертацію "Література українського бароко в її зв’язках із філософією" (1996).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.