У Музеї оборони Севастополя оцифровують описи фондів

У Державному музеї героїчної оборони й звільнення Севастополя в окупованому Росією Криму почали оцифровувати документацію фондової колекції.

Про це пише "Незалежне телебачення Севастополя" з посиланням на прес-службу музею.

Зараз скануються описи та книги обліку музейних експонатів.

 
 

Роботу з оцифрування проводить російська корпорація ЕЛАР, яка спеціалізується на створенні електронних архівів і баз даних зображень.

ДОВІДКА:

Державний музей героїчної оборони й звільнення Севастополя існує з 1960 року та складається з панорами "Штурм 6 червня 1855 року", діорами "Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року", оборонної башти Малахова кургану, Собор святого Рівноапостольного князя Володимира та інші об’єктів.

З 1991 року він підпорядковувався міністерству культури України. Після анексії Кримського півострова Російською Федерацією у 2014 році музей опинився під юрисдикцією міністерства культури РФ.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.