Загибель групи Дятлова: прокуратура РФ назвала причини трагедії

Генпрокуратура Росії вважає, що таємнича смерть дев'яти радянських туристів на Уралі в 1959 році пов'язана з природними явищами.

Це могла бути лавина або ураган, у прокуратурі виключили кримінальну версію, повідомляє ВВС. Україна.

 Намет групи Дятлова, який частково розкопали від снігу. Фото учасника пошуків А. С. Чеглакова (за іншою інформацією В. Д. Брусніцина)

Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

"Лавина", снігова дошка "або ураган"

"Кримінал виключаємо повністю", - заявив офіційний представник наглядового відомства Олександр Курінний під час виступу на відеоканалі російської прокуратури "Ефір".

За його словами, прокуратура Свердловської області перевірить три версії загибелі групи в результаті природних явищ: "Це могла бути лавина, так звана снігова дошка (пласт дрібнозернистого снігу), або ураган".

У вересні 2018 року прокуратура Свердловської області почала масштабну перевірку обставин загибелі туристів. "Мета її – з 75 версій залишити одну, справжню", - сказав Курінний.

"З 75 версій ми маємо намір перевірити три, які вважаємо найбільш ймовірними, і всі вони так чи інакше пов'язані з природними явищами", - додав він.

Він пояснив, що прокуратура – єдиний орган, який згідно із законом може повернутися до розслідування загибелі групи Дятлова, попри те, що подія сталася 60 років тому, а терміни давності по кримінальній справі сплинули.

Фото членів тургрупи на пам'ятнику

 Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

Начальник управління по нагляду за дотриманням федерального законодавства прокуратури Свердловської області Андрій Кур'яков, в свою чергу, пояснив, що для перевірки є дві причини.

Перша – родичі загиблих хочуть знати, від чого вони померли. Друга – потрібно встановити, що сталося, щоб уникнути повторення таких подій у майбутньому.

Через це співробітники прокуратури Свердловської області разом з експертами та представниками МНС збираються в березні виїхати на місце загибелі туристів. До цього прокуратура перевіряла тільки матеріали старого розслідування.

Перевал Дятлова

До групи Дятлова належали дев'ять туристів-студентів, які перебували під керівництвом інструктора Ігоря Дятлова. Вони вирушили у лижний похід по північному Уралу і всі загинули на перевалі в Свердловській області, в районі гори Холатчахль.

Експедиція зникла в горах Уралу на початку лютого 1959 року. Туристи не вийшли в запланований термін на фінішну точку маршруту. Останню стоянку групи виявили тільки в кінці лютого на гірському схилі, який тепер неофіційно називають перевалом Дятлова.

Тіла всіх дев'яти туристів знайшли на різній відстані від їх стоянки протягом кількох наступних місяців. П'ятеро замерзли на смерть, четверо загинули в результаті різних травм. Слідство дійшло висновку, що причиною загибелі туристів стала якась "стихійна сила, яку подолати туристична група не змогла".

Таємничу загибель групи Дятлова намагалися пояснити десятками версій, серед яких схід лавини, напад на групу, випробування секретної зброї і навіть дія паранормальних сил.

Розслідуванням загибелі групи Дятлова досі займаються дослідники-аматори, групі Дятлова присвячені численні сайти в інтернеті.

За мотивами трагедії написали багато книг і нарисів, зняли документальні та художні фільми. У 2013 році у прокат вийшов фантастичний трилер американо-фінського режисера Ренні Харлін "Таємниця перевалу Дятлова". Картина отримала неоднозначну оцінку кінокритиків.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".