Загибель групи Дятлова: прокуратура РФ назвала причини трагедії

Генпрокуратура Росії вважає, що таємнича смерть дев'яти радянських туристів на Уралі в 1959 році пов'язана з природними явищами.

Це могла бути лавина або ураган, у прокуратурі виключили кримінальну версію, повідомляє ВВС. Україна.

 Намет групи Дятлова, який частково розкопали від снігу. Фото учасника пошуків А. С. Чеглакова (за іншою інформацією В. Д. Брусніцина)

Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

"Лавина", снігова дошка "або ураган"

"Кримінал виключаємо повністю", - заявив офіційний представник наглядового відомства Олександр Курінний під час виступу на відеоканалі російської прокуратури "Ефір".

За його словами, прокуратура Свердловської області перевірить три версії загибелі групи в результаті природних явищ: "Це могла бути лавина, так звана снігова дошка (пласт дрібнозернистого снігу), або ураган".

У вересні 2018 року прокуратура Свердловської області почала масштабну перевірку обставин загибелі туристів. "Мета її – з 75 версій залишити одну, справжню", - сказав Курінний.

"З 75 версій ми маємо намір перевірити три, які вважаємо найбільш ймовірними, і всі вони так чи інакше пов'язані з природними явищами", - додав він.

Він пояснив, що прокуратура – єдиний орган, який згідно із законом може повернутися до розслідування загибелі групи Дятлова, попри те, що подія сталася 60 років тому, а терміни давності по кримінальній справі сплинули.

Фото членів тургрупи на пам'ятнику

 Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

Начальник управління по нагляду за дотриманням федерального законодавства прокуратури Свердловської області Андрій Кур'яков, в свою чергу, пояснив, що для перевірки є дві причини.

Перша – родичі загиблих хочуть знати, від чого вони померли. Друга – потрібно встановити, що сталося, щоб уникнути повторення таких подій у майбутньому.

Через це співробітники прокуратури Свердловської області разом з експертами та представниками МНС збираються в березні виїхати на місце загибелі туристів. До цього прокуратура перевіряла тільки матеріали старого розслідування.

Перевал Дятлова

До групи Дятлова належали дев'ять туристів-студентів, які перебували під керівництвом інструктора Ігоря Дятлова. Вони вирушили у лижний похід по північному Уралу і всі загинули на перевалі в Свердловській області, в районі гори Холатчахль.

Експедиція зникла в горах Уралу на початку лютого 1959 року. Туристи не вийшли в запланований термін на фінішну точку маршруту. Останню стоянку групи виявили тільки в кінці лютого на гірському схилі, який тепер неофіційно називають перевалом Дятлова.

Тіла всіх дев'яти туристів знайшли на різній відстані від їх стоянки протягом кількох наступних місяців. П'ятеро замерзли на смерть, четверо загинули в результаті різних травм. Слідство дійшло висновку, що причиною загибелі туристів стала якась "стихійна сила, яку подолати туристична група не змогла".

Таємничу загибель групи Дятлова намагалися пояснити десятками версій, серед яких схід лавини, напад на групу, випробування секретної зброї і навіть дія паранормальних сил.

Розслідуванням загибелі групи Дятлова досі займаються дослідники-аматори, групі Дятлова присвячені численні сайти в інтернеті.

За мотивами трагедії написали багато книг і нарисів, зняли документальні та художні фільми. У 2013 році у прокат вийшов фантастичний трилер американо-фінського режисера Ренні Харлін "Таємниця перевалу Дятлова". Картина отримала неоднозначну оцінку кінокритиків.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище