Загибель групи Дятлова: прокуратура РФ назвала причини трагедії

Генпрокуратура Росії вважає, що таємнича смерть дев'яти радянських туристів на Уралі в 1959 році пов'язана з природними явищами.

Це могла бути лавина або ураган, у прокуратурі виключили кримінальну версію, повідомляє ВВС. Україна.

 Намет групи Дятлова, який частково розкопали від снігу. Фото учасника пошуків А. С. Чеглакова (за іншою інформацією В. Д. Брусніцина)

Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

"Лавина", снігова дошка "або ураган"

"Кримінал виключаємо повністю", - заявив офіційний представник наглядового відомства Олександр Курінний під час виступу на відеоканалі російської прокуратури "Ефір".

За його словами, прокуратура Свердловської області перевірить три версії загибелі групи в результаті природних явищ: "Це могла бути лавина, так звана снігова дошка (пласт дрібнозернистого снігу), або ураган".

У вересні 2018 року прокуратура Свердловської області почала масштабну перевірку обставин загибелі туристів. "Мета її – з 75 версій залишити одну, справжню", - сказав Курінний.

"З 75 версій ми маємо намір перевірити три, які вважаємо найбільш ймовірними, і всі вони так чи інакше пов'язані з природними явищами", - додав він.

Він пояснив, що прокуратура – єдиний орган, який згідно із законом може повернутися до розслідування загибелі групи Дятлова, попри те, що подія сталася 60 років тому, а терміни давності по кримінальній справі сплинули.

Фото членів тургрупи на пам'ятнику

 Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

Начальник управління по нагляду за дотриманням федерального законодавства прокуратури Свердловської області Андрій Кур'яков, в свою чергу, пояснив, що для перевірки є дві причини.

Перша – родичі загиблих хочуть знати, від чого вони померли. Друга – потрібно встановити, що сталося, щоб уникнути повторення таких подій у майбутньому.

Через це співробітники прокуратури Свердловської області разом з експертами та представниками МНС збираються в березні виїхати на місце загибелі туристів. До цього прокуратура перевіряла тільки матеріали старого розслідування.

Перевал Дятлова

До групи Дятлова належали дев'ять туристів-студентів, які перебували під керівництвом інструктора Ігоря Дятлова. Вони вирушили у лижний похід по північному Уралу і всі загинули на перевалі в Свердловській області, в районі гори Холатчахль.

Експедиція зникла в горах Уралу на початку лютого 1959 року. Туристи не вийшли в запланований термін на фінішну точку маршруту. Останню стоянку групи виявили тільки в кінці лютого на гірському схилі, який тепер неофіційно називають перевалом Дятлова.

Тіла всіх дев'яти туристів знайшли на різній відстані від їх стоянки протягом кількох наступних місяців. П'ятеро замерзли на смерть, четверо загинули в результаті різних травм. Слідство дійшло висновку, що причиною загибелі туристів стала якась "стихійна сила, яку подолати туристична група не змогла".

Таємничу загибель групи Дятлова намагалися пояснити десятками версій, серед яких схід лавини, напад на групу, випробування секретної зброї і навіть дія паранормальних сил.

Розслідуванням загибелі групи Дятлова досі займаються дослідники-аматори, групі Дятлова присвячені численні сайти в інтернеті.

За мотивами трагедії написали багато книг і нарисів, зняли документальні та художні фільми. У 2013 році у прокат вийшов фантастичний трилер американо-фінського режисера Ренні Харлін "Таємниця перевалу Дятлова". Картина отримала неоднозначну оцінку кінокритиків.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.