Спецпроект

АНОНС: Презентація концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру

Концепція передбачає створення цілісного меморіального комплексу, який включатиме: меморіальний парк «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь»; Український музей Голокосту; Меморіальний музей Бабиного Яру; пам'ятні місця, пам'ятники та пам'ятні знаки, пов'язані з історією Бабиного Яру, що залишаться поза межами меморіального парку.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" розроблено робочою групою при Інституті історії України НАН України на замовлення Міністерства культури України та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Як пілотний проект концепція розглядає створення, на основі раніше розробленої Робочою групою концепції, Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру в історичній споруді контори колишнього Єврейського кладовища по вул. Юрія Іллєнка, 44.

Учасники:

Євген Нищук – міністр культури України;

Геннадій Боряк – голова Робочої групи при Інституті історії України НАН України з меморіалізації Бабиного Яр, член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАНУ;

Олександр Лисенко – заступник голови Робочої групи, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України у роки Другої світової війни Інституту історії України НАН України;

Тетяна Пастушенко – секретар Робочої групи, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;

Віталій Нахманович – заступник Робочої групи, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру;

Борис Глазунов – генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Акредитація для представників ЗМІ тел.: 234-15-36, або ел.адреса: presa@mincult.gov.ua

Час: 6 лютого, середа, 15:00

Місце: "Укрінформу": вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна"), Зала №1

Контакт: (044) 299-03-32; 299-05-01

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.