АНОНС: Лекція «Радянський Поділ. Неокласицизм 1935-55 рр.»

Яких змін зазнала Контрактова площа і що робили для дітей в період тоталітарної архітектури?

IZONE проводить лекції від дослідників історії архітектури. Курс розповідає про трансформацію найцікавішого району Києва протягом XX століття. Від архітектури заводів до інтер'єрів шкіл і побуту робітників.

 

Цього разу автор публікацій і виставок про радянську архітектуру Семен Широчин розкаже про першу київську набережну та палаци пролетаріату.

Для дослідників(ць) буде цікаво дізнатися про яскраві художні і конструктивні рішення, про новації в архітектурі.

Як місцевий(а) житель(ка) або зацікавлений(а) в історії міста, ви побачите з нового боку старі знайомі будівлі, дізнаєтеся їхні історії, імена людей, пов'язані з ними. Зможете уявити, як виглядало місто навколо вас 30, 50, 100 років тому, що залишилося, а що зникло.

Час: 7 лютого, четвер, 19:30

Місце: м. Київ, IZONE, вул. Набережно-Лугова 8, 4 поверх

Вхід: 200 грн

Реєстрація обов'язкова

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".