АНОНС: Лекція «Радянський Поділ. Неокласицизм 1935-55 рр.»

Яких змін зазнала Контрактова площа і що робили для дітей в період тоталітарної архітектури?

IZONE проводить лекції від дослідників історії архітектури. Курс розповідає про трансформацію найцікавішого району Києва протягом XX століття. Від архітектури заводів до інтер'єрів шкіл і побуту робітників.

 

Цього разу автор публікацій і виставок про радянську архітектуру Семен Широчин розкаже про першу київську набережну та палаци пролетаріату.

Для дослідників(ць) буде цікаво дізнатися про яскраві художні і конструктивні рішення, про новації в архітектурі.

Як місцевий(а) житель(ка) або зацікавлений(а) в історії міста, ви побачите з нового боку старі знайомі будівлі, дізнаєтеся їхні історії, імена людей, пов'язані з ними. Зможете уявити, як виглядало місто навколо вас 30, 50, 100 років тому, що залишилося, а що зникло.

Час: 7 лютого, четвер, 19:30

Місце: м. Київ, IZONE, вул. Набережно-Лугова 8, 4 поверх

Вхід: 200 грн

Реєстрація обов'язкова

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.